6 квітня 2017 року відбулося засідання ГО «Асоціація слідчих суддів України» за участю суддів, адвокатів та науковців, присвячене обговоренню внесення змін до процесуального законодавства, а саме Цивільного процесуального кодексу України.

Проаналізувавши положення проекту Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» за №6232,  учасники дискусії висловили своє бачення стосовно доцільності чи недоцільності закріплення окремих положень  у статтях проекту Цивільного процесуального кодексу України.

Безперечно, закріплення на законодавчому рівні функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є рішучим кроком до запровадження повноцінного електронного документообігу в судах.

Зважаючи на те, що Київський районний суд м. Одеси є одним з пілотних судів та працює в електронному судочинстві вже другий рік, можна зазначити, що із внесенням змін до процесуального законодавства всі опції  «Електронного суду» будуть реалізовані на практиці.

Але є певні положення, які потребують вдосконалення. Справа в тому, що законодавець пропонує суду проводити розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі (п.9 ст.14 законопроекту), а процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи. В разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше 14 днів, справа розглядається в паперовій формі для чого всі матеріали невідкладно переводяться в паперову форму.  Постає питання, яким чином це положення можна реалізувати у разі тривалої технічної несправності системи?

Також пунктом 10 цієї ж статті зазначено, що процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції.  Тобто законопроектом не передбачено паралельного формування судової справи в паперовому форматі.

Саме тому, учасники наради виступили з пропозицією внести зміни до статті 14, яка регламентує функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме передбачити перехідний період для повного переходу від паперового формату судових справ до електронних.

Крім того, учасники наради вважали спірною та передчасною новацію щодо відмови від формування матеріалів справи у паперовому виді. Адже у переважній більшості країн, де запроваджено «Електронний суд», матеріали справи обов’язково формуються у паперовій формі та дублюють електронний формат справи. Лише у двох країнах світу, які є економічно розвинутими, відмовились від паралельного формування матеріалів справи у паперовому вигляді.

Наразі робоча група опрацьовує ці пропозиції  для подальшого звернення до профільного комітету ВРУ.