Банк продав акції компанії-боржника, які були у заставі. Новий керівник припинив спори компанії у судах, що ініціювали попередні власники. І це стало підставою для нових суперечок. Але національні суди зрештою стали на бік нових власників.

Із ситуацією розбиралися у ЄСПЛ, який зрештою ухвалив рішення у справі «Маджарович та інші проти Чорногорії» (заяви № 54839/17 та 71093/17), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Компанія T. взяла кредит у банку в розмірі 7,5 млн. євро під заставу власних акцій, що перебували у спільному із двома іншими компаніями інвестиційному фонді. Всі три компанії об’єднував спільний засновник та законний представник – Михайло Маджарович.

Коли виникли проблеми із виплатою заборгованості, банк, що видав кредит, порушив два господарських провадження проти компанії Т. за невиконання зобов’язань. Згідно із рішеннями суду (які згодом уточнювали іншими рішеннями) частка інвестиційного фонду мала бути передана банку.

Компанія Т. оскаржила усі чотири рішення. Під час розгляду цих скарг банк продав передані акції іншій фірмі, яка призначила свого виконавчого директора у компанію Т. Новопризначений керівник частину скарг відкликав, а ті, що залишилися, зрештою були відхилені судом апеляційної інстанції. Суд вирішив, що компанія Т. не виконала своїх зобов’язань за кредитним договором, що був забезпечений заставою. В рамках другого етапу проваджень суд установив, що не розглядатиме аргументи відповідача у справі, оскільки вони стосуються основного рішення, скаргу на яке було раніше ним відкликано.

Маджарович та дві інших компанії, які мали акції у спільному інвестфонді, оскаржили рішення адміністративного органу про реєстрацію нового керівника компанії Т. Також позивачі повідомили національні суди про те, що новий керівник не був наділений правом відкликати апеляційні скарги. Зрештою ситуація була вирішена поза судом: фірма, що придбала у банка акції компанії Т., відкликала своє рішення про реєстрацію нового виконавчого директора і міністерством фінансів країни було скасовано рішення про його призначення.

Після цього Маджарович подав конституційні скарги від імені компанії Т. Він скаржився на порушення його права доступу до суду, оскільки відкликання скарг здійснювалося неуповоноваженою особою. Також він заявляв про відсутність ефективного захисту та порушення його права власності. Але конституційний суд країни відхилив його обидві скарги.

Тоді Маджарович та його дві компанії звернулися до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявники стверджували про позбавлення доступу до суду та відсутність ефективного правового захисту через відкликання їхніх скарг особою, що ніколи не була законним представником компанії Т.

Суд у Страсбурзі констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та присудив 3,6 тис. євро компенсації моральної шкоди.