Головний зміст

european court human rights oeУ 2007 році Апеляційний суд Автономної Республіки Крим скасував право власності Едуарда і Наталії Сафонових на їх квартиру у будинку та наказав Бюро технічної інвентаризації зареєструвати власність на будинок за санаторієм. Той одразу продав будинок іншій компанії.

 

 

 

Сафонови ініціювали провадження і в червні 2009 року Верховний Суд підтвердив їхнє право власності. Але у вересні цього ж року компанії продала будинок третій юридичній особі. У листопаді 2009 року Ялтинський  міський суд наказав Бюро інвентаризації зареєструвати права власності Сафонових на квартиру. Рішення стало остаточним, але залишилося невиконаним.

На початку 2010 року Бюро інвентаризації повідомило громадян, що не може виконати рішення, оскільки їх квартира та інші квартири будинку були зареєстровані як власність згаданої юридичної особи. Тоді Сафонови вчергове звернулися до суду і в лютому 2010 року бюро було зобов’язане відновити реєстрацію права власності на квартиру. Рішення стало остаточним, але також залишилося невиконаним. У той же час юридична особа продала будинок вже четвертій за рахунком компанії. І в березні 2010 року Сафонови ініціювали ще одне провадження проти трьох останніх компаній, що придбавали будинок.

У квітні 2012 року Верховний Суд підтвердив висновки нижчих судів, що заявники володіли своєю квартирою, мешкали в ній і тому не вимагали її реституції. П’яте провадження, стороною в якому була остання компанія-власник, завершилося в квітні 2014 року.

Сафонови звернулися до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Посилаючись на ст. 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) та 13 (право на ефективний засіб судового захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вони скаржилися на невиконання судових рішень, які стосувалися реєстрації їх права власності на квартиру, а також на передбачувану відсутність ефективних засобів судового захисту.

Суд у Страсбурзі констатував порушення конвенційних гарантій за вказаними статтями та присудив 2 тис. євро компенсації моральної шкоди.