Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо виправданого, якого обвинувачували в службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України).

Директора ТОВ обвинувачували в тому, що він подав до неуповноваженого органу за невстановленою формою розрахунок вартості тарифу 1 Гкал теплової енергії, яка вироблялася модульними котельнями ТОВ. Це призвело до того, що неуповноважений орган затвердив розрахунок без перевірки його правильності та обґрунтованості. Надалі ТОВ використовувало згадані розрахунки в договірних відносинах із двома навчальними закладами, у зв’язку з чим ці заклади сплатили на рахунки ТОВ зайві кошти в сумі 191 591,08 грн. Це спричинило тяжкі наслідки у вигляді завдання матеріальних збитків обласному бюджету та вказаним закладам освіти.

У постанові ККС ВС зазначено про те, що системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати: відповідальність за цією нормою настає лише у разі, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили до службових обов’язків цієї особи або якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично був визначений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) як службове повноваження такої особи.

Апеляційний суд установив, що сторона обвинувачення не довела причинного зв’язку між діяннями особи та наслідками у вигляді матеріальних збитків з огляду на те, що запропонований ТОВ тариф погоджений виконкомом міськради (контроль за виконанням покладено на заступника міського голови, рішення виконкому погоджено заступником міського голови, юридичним відділом, керуючим справами, а також іншими членами виконкому без будь-яких зауважень).

Тому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, що за рішення, прийняті державними органами й органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами за поданням, заявою тощо в цьому випадку представника юридичної особи, останній не може нести кримінальну відповідальність і це не може ставитись йому в провину, оскільки без отримання ліцензії та погодження підприємство було б позбавлене можливості надавати послуги з теплопостачання та отримувати за це відповідні державні кошти, контроль за витратами яких відповідно до ст. 111 БК України покладено на місцеві фінансові органи.

Крім того, ККС ВС зауважив, що особі не може ставитися в провину службова недбалість у випадку, коли підготовлені товариством документи перевіряли і затверджували державні органи. Адже в самому обвинуваченні орган досудового розслідування вказував про неправомірне ухвалення міськрадою рішення про погодження запропонованого тарифу постачання теплової енергії без перевірки правильності та обґрунтованості його розрахунку. Тобто міськрада як розпорядник державних коштів не перевірила розрахунок вартості теплової енергії, поданої ТОВ.

Отже, такі дії не можуть ставитись у провину особі та передбачати відповідальність за ч. 2 ст. 367 КК України.

Детальніше з постановою у справі № 159/3738/16-к (провадження № 51-9229км18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/90111755.