У нашій країні державна влада розподілена на законодавчу, виконавчу і судову. І хоч кожна з гілок відокремлена і діє незалежно, всі вони взаємопов’язані. І відповідальність у них теж має бути спільною.
Робота судів, їхня життєдіяльність значною мірою залежить від рішень інших державних інституцій та суб’єктів владних повноважень. Зокрема від Верховної ради України залежить створення якісного правового поля, забезпечення суддів сталою, однозначною, не суперечливою нормативною базою, кодифікація законодавства. А також створення оптимальної мережі судів, забезпечення умов для вчасного наповнення судової системи достатньою кількістю професійних кадрів, що сприятиме зменшенню навантаження, оперативнішому розгляду справ, покращить доступ до правосуддя. Уряд та Парламент мали б забезпечити такий рівень фінансування судової гілки влади, який би давав змогу судовим органам безперебійно і належним чином виконувати свої функції. Поки що це тільки прагнення.
Наразі потрібно перш за все зупинити руйнівні процеси. Відновити діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів, робота якої була понад півтора роки тому зупинена. Зараз заблоковані кадрові процедури, які впливають на якість та швидкість роботи судової системи в цілому. Кадровий дефіцит та зумовлене ним зростання навантаження впливає на подальший відтік суддів із системи. На сьогодні за штатної чисельності 7304 фактично наявні 5330 суддів (з них повноважні 5073). Вакантними залишаються 1965 посади. ВРП відряджає суддів у суди, які на межі закриття. Але зважаючи на те, що судді продовжують йти у відставку, загроза зупинки здійснення правосуддя виникне у багатьох судах.
Не сприяють стабільній роботі судів все нові й нові ініціативи щодо реформування. Перш ніж втілювати чергову реформу, слід було б завершити вже розпочате. Далі, проаналізувавши проблеми, з якими зіткнулися суди і держава внаслідок попереднього реформування, визначитись, чи слід починати нову реформу, чи достатньо усунути наявні недоліки. Зміни мають бути спрямовані на розвиток судової системи та покращення доступу до правосуддя.
Суд – це єдине місце у державі, де особа може захистити своє право і лише незалежний суд може бути справедливим. Тому вкрай важливо унеможливити вплив, будь-який тиск на суддів.
Питанням належного кадрового, нормативно-правового, фінансового забезпечення судової системи державні органі мають приділити особливу увагу. Реагувати потрібно невідкладно. Адже затягування з вирішенням кричущих проблем призводить до погіршення стану захисту прав громадян. Забезпечення доступності правосуддя – це спільна справа. Єдиний державний механізм буде ефективно працювати лише за умови злагодженої спільної роботи.
член Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха,
коментар для газети «Юридична практика»