Головний зміст

predvsudТОВ звернулося з позовом до колишньої директорки цього товариства про стягнення 482 110,74 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок бездіяльності відповідачки товариству були заподіяні збитки, розмір яких складається із сум донарахувань податків і нарахувань штрафних санкцій органом ДФС України у зв’язку з виявленими порушеннями під час документальної планової виїзної перевірки ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, а саме заниження податку на прибуток з юридичних осіб та заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто 138 818,75 грн збитків. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 343 291,99 грн збитків відмовлено. Апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог у сумі 186 665,50 грн скасував, позов у цій частині задовольнив. У частині задоволення позовних вимог у сумі 138 818,75 грн та в частині відмови в задоволенні позовних вимог у сумі 156 626,49 грн залишив без змін.

КГС ВС скасував рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову та ухвалив нове рішення – про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів наголосила на тому, що витрати, які мусить зробити ТОВ для сплати податків, не є збитками, що підлягають відшкодуванню посадовою особою, оскільки сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених ПК України, є прямим обов’язком платника податків відповідно до підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу.

Суди внаслідок неправильного застосування норм ст. 22 ЦК України, статей 224, 225 ГК України дійшли помилкового висновку, що грошове зобов’язання ТОВ за платежем з податку на додану вартість на суму 111 055,00 грн (висновок суду першої інстанції) та на прибуток приватних підприємств на суму 164 632,00 грн (висновок суду апеляційної інстанції), є збитками ТОВ, завданими посадовою особою її діями (бездіяльністю).

Щодо відшкодування розміру нарахованих штрафних санкцій ВС зауважив, що прийняття податкового повідомлення-рішення, набрання законної сили судом рішення про відмову в позові щодо скасування цього повідомлення-рішення не може сприйматись як безумовна обставина завдання товариству збитків, що підлягає відшкодуванню посадовою особою. Фактом завдання збитків товариству буде лише стягнення (добровільна сплата) штрафних санкцій, що відповідає змісту ч. 1 ст. 224 ГК України, яка визначає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною. У справі, що переглядається, суди не встановили і ТОВ не доводило, що заявлені до відшкодування ним суми штрафних санкцій були сплачені до державного бюджету.

КГС ВС дійшов висновку, що підтвердилися доводи, викладені в касаційній скарзі, стосовно неврахування практики ВС про те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. У цьому разі відсутній такий елемент, як збитки ТОВ, що виключає задоволення позову у справі.

Постанова КГС ВС від 20 вересня 2022 року у справі № 923/832/20 –  https://reyestr.court.gov.ua/Review/106774337.