Головний зміст

всуВерховний Суд України розглядаючи 17 лютого 2016 року справу № 6-2875цс15 про визнання поруки припиненою висловив правову позицію.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
 
Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення усіх зобов’язань боржника за кредитним договором. Сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов’язань за щомісячним погашенням платежів, зокрема в разі невиконання або неналежного виконання позичальником більш ніж 90 календарних днів своїх обов’язків щодо своєчасної сплати кредиту та процентів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобов’язаний протягом 1 робочого дня повернути кредит у повному обсязі, сплатити відсотки та штрафи, отже, сторони врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов’язання, та визначили умови такого повернення коштів.
 
Оскільки боржник здійснив останній платіж 10 листопада 2008 року, строк користування кредитом достроково сплив 10 березня 2009 року, тобто через 90 календарних днів з дати, коли позичальник перестав сплачувати кредит, нараховані проценти за кредитом та штрафні санкції, тому строк у шість місяців від дня настання зміненого строку виконання основного зобов’язання закінчився 10 вересня 2009 року, натомість банк звернувся до третейського суду з позовом поза межами цього строку, зокрема 27 жовтня 2009 року, а тому вимога про визнання поруки припиненою є обґрунтованою та підлягає задоволенню.