Головний зміст

meeting 4Міжнародний судово-правової форум продовжує роботу. Про новий для України інституті конституційної скарги та інші зміни, які очікують Конституційний Суд України, говорив голова КСУ Юрій Баулін. Досвідом функціонування інституту конституційної скарги поділився голова Конституційного суду Латвії Алдис Лавіньш.
 
 
 
 
 
 
 
 
Юрій Баулін детально проаналізував положення законопроекту №3524 щодо конституційної скарги з точки зору їх реалізації на практиці, включаючи взаємодію КСУ з судами загальної юрисдикції. Він підкреслив, що конституційна скарга може стати ефективним інструментом захисту порушених прав і свобод людини, але її впровадження вимагає внесення не тільки до Конституції України, а й в ряд законів.
 
У Латвії інститут конституційної скарги діє з 2001 року, розповів Алдис Лавіньш. За його словами, латвійська модель конституційної скарги істотно відрізняється від класичної моделі, її слід віднести до нормативної скарзі. При такій моделі конституційний суд розглядає тільки відповідність акту нормативного акту вищої юридичної сили. При такій моделі можна розмежувати компетенцію конституційного суду і загальних судів, а також уникнути перевантаженості РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ. Серед недоліків латвійської моделі пан Лавіньш зазначив неможливість індивіда захистити свої права, якщо порушення було допущено загальним судом. Але в такому разі у латишів залишається можливість подачі скарги в Європейський суд з прав людини.
 
Голова Ради суддів України Валентина Симоненко виступила з доповіддю про незалежність суддів в контексті міжнародних стандартів.
 
Вона зазначила, що стандарти і гарантії незалежності суддів в тій чи іншій формі прийнято в кожній державі і розповіла про їх міжнародно-правове регламентування. Голова Ради суддів України  детально проаналізувала суть основних принципів незалежності суддів, викладених в міжнародно-правових актах і їх дотримання в українських реаліях. «Скарг суддів про тиск в Раді суддів вже більше сотні, але я не знаю жодного обвинувального судового рішення, винесеного за фактом такого тиску на суддю», - зокрема зазначила В.Симоненко. А кажучи про відповідальність суддів та їх звільнення з займаних посад, вона підкреслила, що згідно з європейськими стандартами, звільнення за результатами оцінювання не допускається.
 
Заступник глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов свою доповідь на Міжнародному судово-правовому форумі присвятив аналізу конституційних новацій судової реформи. Він нагадав, що проект змін до Конституції України було внесено до парламенту, схвалений Конституційним Судом України та від прийняття його відділяє лише один етап - підтримка 300 народних депутатів України.
 
За переконанням Олексія Філатова, внесення змін в Основний Закон дасть новий якісний імпульс вирішення наболілих питань судової системи, серед яких доповідач виділив політизацію правосуддя, підвищення професійних стандартів та відповідальності суддів, інституційну організацію судової системи. Він також розповів про зміни, які чекають Конституційний Суд України, інститут адвокатури.
 
Олексій Філатов нагадав, що крім внесення змін до Конституції України, в рамках судової реформи передбачається суттєва зміна процесуального законодавства і законодавства, що регулює адвокатську діяльність. Проекти відповідних законопроектів знаходяться на розгляді Ради з питань судової реформи.
 
Ігор Бенедисюк, голова Вищої ради юстиції, розповів, які зміни чекають на очолюваний ним орган після внесення змін до Конституції України. У своєму виступі він, зокрема, зазначив, що повноважень, які нині є у ВРЮ, недостатньо для повноцінної реалізації судової реформи, тоді як у Вищої ради правосуддя (органу, який замінить ВРЮ згідно з проектом внесення змін до Конституції України) такі повноваження, причому закріплені на конституційному рівні, будуть.