Головний зміст

meeting 425 березня 2016 року відбулося чергове пленарне засідання Науково-консультативної ради ВССУ.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Відкрив засідання Голова ВССУ Борис Гулько. Він привітав учасників та подякував за активну співпрацю й участь у вирішенні спірних питань правозастосування.
 
Після цього з урахуванням п. 3.3 Положення про НКР ВССУ за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку, розвиток юридичної науки Почесною грамотою ВССУ було нагороджено членів НКР: Івана Гриценка, В’ячеслава Комарова, Наталію Кузнєцову, Руслана Стефанчука, грамотою ВССУ – Олега Богініча, Романа Майданика, Василя Шакуна, Василя Шибіка.
 
IMG 0053 1
 
«З часу створення пленуму та Науково-консультативної ради ВССУ,  – зазначив Борис Гулько, звертаючись до членів НКР, – за вашої підтримки вдалося вирішити більшість спірних питань забезпечення єдності судової практики. Водночас є питання, які слід детальніше обговорити не лише на засіданнях секцій НКР, а й на таких пленарних засіданнях». Відтак Голова ВССУ запросив учасників заходу до обговорення запропонованих тем, насамперед плану роботи Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на 2016-2017 роки. 
 
Про напрями реалізації зазначеного плану та проблемні питання єдності судової влади й забезпечення однаковості судової практики, які запропоновано обговорити членам НКР, доповів суддя ВССУ, вчений секретар НКР, кандидат юридичних наук, доцент Олег Ткачук.
 
IMG 0070 1
 
Він зауважив, що вкрай актуальними нині є проблеми єдності судової влади та гармонізації процесуального законодавства, оскільки недоліки у цій сфері, і в тому числі юрисдикційні конфлікти, можуть бути передумовою порушення основоположних прав людини.
 
Окремої уваги, за словами доповідача, заслуговує дослідження природи та фундаментального значення права на справедливий судовий розгляд. Очевидним є те, відзначив Олег Ткачук, що формування для суддів усіх інстанцій чітких проявів відповідного права зведе до мінімуму кількість рішень ЄСПЛ у справах проти України.
 
Наступним напрямом є забезпечення ефективності судочинства, що безпосередньо пов’язано з реалізацією судами верховенства права. Проте цей принцип не має чіткого визначення, внаслідок чого він є складним для розуміння та застосування, підкреслив суддя ВССУ.
 
Також, за його словами, необхідно враховувати, що обов’язковою запорукою вирішення проблем, пов’язаних зі здійсненням правосуддя, є забезпечення єдності судової практики, оскільки її відсутність є передумовою порушення низки основоположних прав громадян. Важливе значення для забезпечення єдності, прогнозованості судової практики має удосконалення механізму реалізації процесуальних повноважень вищими судами, зокрема розширення процесуальних засобів реагування на неоднаковість правозастосування.
 
Наступним аспектом обговорення, зауважив Олег Ткачук, має стати пошук напрямів спрощення судових процедур та розвиток альтернативних способів розгляду справ. У цьому контексті маємо приклад запровадження в Кримінальному процесуальному кодексі України (2012 року) інституту провадження на підставі угод, який в останні два роки застосовується у 20% кримінальних проваджень, що, безумовно, свідчить про його результативність. Наразі ж варто зосередити зусилля на методичній розробці інституту кримінального проступку, а також на вивченні та аналізі можливості імплементації в наше законодавство закордонного досвіду спрощення судових процедур розгляду дрібних цивільних спорів.
 
«Доцільно також розглянути способи належного реагування на випадки зловживання особами своїми процесуальними правами. Покращення стандартів правосуддя, як і будь-якої іншої сфери суспільного життя, можливе лише за рахунок спільних зусиль суспільства і держави. Натомість доводиться констатувати, що сьогодні і суспільство, і держава обрали дещо інший вектор руху. Судова влада позиціонується державою і сприймається суспільством в якості джерела переважної більшості проблем, які існують в країні, що, безперечно, не сприяє нашій роботі», – наголосив Олег Ткачук.
 
IMG 0193 1
 
Учасники засідання взяли активну участь в обговоренні запропонованого плану роботи та висловили свої пропозиції щодо його доповнення. Зокрема, слушні пропозиції надали Наталія Кузнєцова, Роман Майданик, Василь Шакун, Олег Богініч, Володимир Тихий та інші.
 
Відтак було прийнято рішення затвердити план роботи Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на 2016-2017 роки з відповідними доповненнями.
 
Крім того, на обговорення пленарного засідання НКР було винесено спірні питання проекту постанови пленуму ВССУ «Про судову практику розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із постановленням суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (стаття 375 КК України)».
 
У своїй доповіді суддя, секретар пленуму ВССУ, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Луспеник зауважив, що в рамках роботи над проектом цієї постанови було проведено два засідання Пленуму, проект прийнято у першому читанні, відбулися обговорення у робочих групах за участю членів НКР, але через відсутність єдності в ключових питаннях як з боку суддів, так і з боку науковців, зацікавлених державних органів відповідну постанову пленуму прийняти в цілому не вдалося. Дмитро Луспеник підкреслив, що зазначене питання є надзвичайно актуальним та важливим, а його вирішення надасть суддям України дієву правову допомогу при розгляді кримінальних проваджень.
 
Члени НКР обговорили особливості застосування ст. 375 КК України й висловили свої думки з приводу спірних моментів, які зводилися до того, що при роз’ясненні практики застосування зазначеної статті КК мають бути чітко визначені основні принципи правозастосування з урахуванням основ правосуддя і насамперед права на незалежне правосуддя.
 
Підсумовуючи дискусії на засіданні НКР, Голова ВССУ Борис Гулько висловив надію на плідну співпрацю представників судової влади і науковців, зазначивши, що спільна робота задля вирішення проблемних питань судочинства, які існують нині або виникатимуть надалі, дозволить вдосконалити роботу суду на благо якісного, ефективного та своєчасного відправлення правосуддя.