Як відомо, Верховний Суд України на даний момент активно відстоює ідею ліквідації спеціалізованих судів і введення інституту спеціалізованих суддів. На підтвердження цього ВСУ поширив документ під назвою «Побудова судової системи в Україні на принципах територіальності, інстанційності і внутрішньої спеціалізації суддів». Основні ідеї цього проекту - триланкова судова система і повна ліквідація спеціалізованих судів.При цьому в кожному із судів, які залишаться, будуть працювати судді всіх спеціалізацій. Чи зможуть забезпечити належний розгляд спорів судді, здійснюючи правосуддя не в спеціалізованих судах, і чим може обернутися така реформа? Своїм баченням поділилися суддя ВГСУ Лариса Рогач, суддя ВАСУ Натілія Блажівська та суддя Окружного суду м.Києва Богдан Санін.
Одним з аргументів Верховного Суду є те, що адміністративні та господарські спори складають невеликий відсоток в загальному обсязі справ. Навантаження на суддів спеціалізованих судів також не така велика, як на суддів загальних судів. Але з цими аргументами категорично не погоджуються більшість суддів.
Якщо взяти, наприклад, господарську юрисдикцію, можна стверджувати, що в цілому господарські справи складніше, ніж цивільні. Вони вимагають від судді спеціальної підготовки, зокрема розуміння специфіки бізнесу. Судді господарських судів розглядають складні корпоративні спори, справи про інтелектуальну власність, банкрутство і т. д., які нерідко затягуються на багато років. А якщо мова йде про залучення іноземних інвестицій та економічному розвитку країни, пропозиція ВСУ стає тим більш незрозумілою. Як зазначає суддя Вищого господарського суду України, секретар Пленуму ВГСУ Лариса Рогач, «якщо у нас стоїть питання розвитку економіки, залучення та захисту інвестицій, то, звичайно ж, має бути поставлено питання про те, що повинні існувати суди, діяльність яких буде спрямована на досягнення цієї мети. З моєї точки зору, не існує якихось причин, які говорили б про необхідність змінювати судову систему, в тому числі шляхом скасування спеціалізації ».
Що стосується навантаження, то за статистикою в апеляційній інстанції середньомісячне навантаження на суддів судів адміністративної юрисдикції в минулому році була приблизно вдвічі вище, ніж на суддів судів загальної юрисдикції, а в 2013 році ця різниця була ще більш істотною. Співвідношення сумарного навантаження за 2013-2014 р на одного суддю Вищого адміністративного і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ також на користь ВАСУ, хоча і незначно.
При цьому ВСУ стверджує, що соціальні права громадян захищають в основному місцеві загальні суди, а не адміністративні. Статистика спорів щодо реалізації соціальної політики держави і політики в сфері зайнятості показує, що в 2012 р такі справи на стадії першої інстанції дійсно були зосереджені переважно в загальних судах, але в 2013 р ситуація змінилася на користь окружних адмінсудів. У минулому році перевага була знову за загальними судами, але з незначною різницею.
Верховний Суд стверджує також, що модель адміністративної юстиції не виправдала себе. Але судді адміністративних судів з цим категорично не погоджуються і навіть наполягають на необхідності відділення адміністративної юстиції від інших юрисдикцій. «Згідно з висновком Венеціанської комісії, адміністративна юстиція є важливим надбанням, вона повинна і змушена існувати окремо від інших юрисдикцій. Відповідно до виписки з рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кресс проти Франції», сам факт створення і діяльності адміністративних судів є свідченням демократичності держави », - зазначає з цього приводу суддя Вищого адміністративного суду України Наталія Блажівська.
З нею солідарний і суддя Окружного адміністративного суду Києва Богдан Санін. «Існування в судовій системі окремої адміністративної юстиції є одним з тих дієвих механізмів, який служить запобіжником від падіння влади в прірву антидемократичного устрою. Держава з сильними громадськими інститутами та чітким розумінням цінностей не тільки самостійно ініціює створення адміністративної юстиції, але відстоює її ефективне функціонування. У європейських країнах, де вже існує адміністративна юстиція, навіть не виникає дискусій про доцільність її функціонування, оскільки це вже стало геном їх суспільного життя. Адміністративна юстиція в демократичній правовій державі - механізм захисту прав і інтересів кожного громадянина від порушень органів державної влади та їх посадових осіб », - підкреслив суддя.
Джерело: http://sud.ua/