Головний зміст

42 17401529 004 433x433Вищий адміністративний суд України звернувся до Президента України Петра Порошенка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія та всіх народних депутатів України з проханням невідкладного вирішення питання законодавчого врегулювання організації та проведення мирних зібрань в Україні.
 
 
 
 
 
 
 
 
Особливої актуальності вирішення цього питання набуває в період традиційної активізації громадських та політичних сил, як то в період великодніх та травневих свят.
 
Події, що сталися напередодні та під час Революції Гідності, а також події в Одесі 2 травня 2014 року, зокрема застосування сили до учасників мирних зібрань і протестувальників, вимагають негайного реагування з боку суб’єктів законодавчої ініціативи, натомість попри численні обіцянки влади, вже протягом двох років питання залишається відкритим.
 
Сьогодні, як відомо, право на проведення мирних зібрань, мітингів, демонстрацій закріплено у статті 39 Конституції України, але урегулювання строків сповіщення про захід, його форму, масовість, місце і час проведення, а також обмеження щодо реалізації цього права мають регулюватися спеціальним законодавством. На це у своєму рішенні вказував Конституційний Суд України ще у 2001 році. Також 24.10.2012р. в рамках Універсального періодичного огляду ООН України прийнято рекомендацію № 97.123, у якій, зокрема, йдеться про необхідність «реалізувати законодавство щодо права на свободу зібрань відповідно до стандартів статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права». Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму Рішенні від 11.04.2013р. у справі «Вєренцов проти України» встановив порушення статей 11 і 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що випливають із прогалин у законодавстві, що стосується свободи зібрань.
 
Натомість спеціального закону, який регулює питання організації та проведення мирних зібрань в Україні досі немає.
 
Разом з тим, відсутність спеціального закону не може перешкоджати організації та проведенню мирних зібрань, оскільки це право визначено у Конституції України. Проте на сьогодні в Україні це є причиною колізій і суперечностей, які виникають у реалізації права на свободу мирних зібрань.
 
Адміністративні суди в умовах правового вакууму застосовують конституційні норми як норми прямої дії. Разом із тим відсутність належного нормативного врегулювання питання мирних зібрань може негативно впливати на якість судових рішень, а також призводить до ситуації, у якій незалежності суддів загрожує серйозна небезпека, оскільки суди під час здійснення судочинства у цій категорії справ стають свого роду «заручниками» суб’єктів законодавчої ініціативи та парламенту як єдиного законодавчого органу, який зволікає з прийняттям закону про мирні зібрання.
 
Відсутність спеціального законодавчого акта ускладнює не лише реалізацію права на мирні зібрання на практиці, але й збурює суспільство, негативно впливає на рівень довіри до суду та міжнародний імідж держави.
 
Враховуючи ситуацію, що склалася, у зверненнях до вищих керівників країни Вищий адміністративний суд України вчергове просить врегулювати питання свободи мирних зібрань в країні та сприяти якомога швидшому прийняттю відповідного Закону України.