Головний зміст

8b8f1ae470b1af5a43aa7659812e4829
 
 
 
 
Питання підвідомчості земельних спорів викликає гарячі дискусії в юридичному співтоваристві, оскільки правова невизначеність негативно позначається на суб'єктах звернення до суду.
 
 
 
 
 
 
 
Як відомо, в рішенні Конституційного Суду України №10-рп / 2010 від 01.04.2010, яким було дано офіційне тлумачення норм ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. а, б, в і г ст. 12 Земельного кодексу, п. 1 ч. 1 ст. 17 КАСУ, КСУ дійшов висновку, що розгляд справ у сфері земельних правовідносин за участю органів місцевого самоврядування має відбуватися за правилами адміністративного судочинства, оскільки органи місцевого самоврядування наданих їм повноважень у галузі земельних відносин виступають як суб'єкти владних повноважень. Це рішення повинно було поставити крапку в полеміці про підвідомчості зазначеної категорії справ, однак, на жаль, призвело до виникнення нових проблем у правозастосовчій практиці.
 
Зокрема, сумніви щодо того, до підвідомчості яких судів належать земельні спори, виникають у представників юридичної спільноти у зв'язку з різними роз'ясненнями пленумів вищих спецсудів, вищевказаним рішенням КСУ, а також, на їхню думку, непослідовністю практики Верховного Суду.
 
На питання чи мають право суди посилатися в своїх рішеннях безпосередньо на рішення КСУ у разі, якщо вищі суди і ВСУ застосовують законодавство не так, як визначив у своєму рішенні КСУ, «Судово-юридичної газети» відповів Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло.
 
«Рішення №10-рп / 2010 від 1.04.2010 у справі про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів а, б, в і г ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України було прийнято Конституційним Судом саме за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України. Потреба в ньому виникла в зв'язку з тим, що Верховний Суд у своїх рішеннях висловлював протилежні по суті правові позиції щодо аналогічних спірних питань, а результатом розгляду аналогічних справ могла бути як скасування рішення ВАСУ, так і залишення його в силі.
 
За результатами розгляду цієї справи Конституційний Суд прийняв рішення, в якому виклав чітку і однозначну позицію, щодо публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень, пов'язані з оскарженням їх рішень, дій чи бездіяльності. Таким чином, орган конституційної юрисдикції сприяв напрямку судової практики в єдино правильне русло. З цього моменту судді адміністративних судів мали офіційну підставу так вважати.
 
Адміністративні суди приймали судові рішення, керуючись офіційним тлумаченням, а в постанові Пленуму ВАСУ №8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» зазначено, що земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органами місцевого самоврядування як суб'єктами владних повноважень, пов'язані з оскарженням їх рішень, дій або бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на земельні спори за участю місцевих державних адміністрацій.
 
У ряді ж постанов за результатами перегляду судових рішень Верховним Судом України викладено висновки про те, що в спірних земельних відносинах орган місцевого самоврядування не завжди виступає як суб'єкт владних повноважень. А як відомо, відповідно до вимог абз. 2 ч. 1 ст. 244 КАСУ висновок щодо застосування норм права, викладене в постанові ВСУ, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм.
 
Таким чином, судді адміністративних судів при здійсненні судочинства повинні дотримуватися як вимоги КАСУ з обліку висновків ВСУ, так і вимога про обов'язковість виконання рішень Конституційного Суду України, яке закріплене в ч. 2 ст. 150 Основного Закону. З цього приводу КАСУ (абз. 2 ч. 1) зазначає, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним приведенням відповідних мотивів.», - пояснив  Голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло.