Головний зміст

1 52553519e97e652553519e9825Верховний Суд України  розглядаючи справу № 6-2578цс15 про відшкодування витрат у порядку регресу та стягнення франшизи  зробив правовий висновок.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Частинами першою і другою статті 15 ЦПК України визначено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також щодо інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
 
Відповідно до статей 1, 12 ГПК України господарському суду підвідомчі справи між юридичними особами у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Згідно зі статтею 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 
Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.
 
У справі, яка переглядається, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ВАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування витрат у порядку регресу та стягнення франшизи,
 
Отже, зазначена справа в частині позовних вимог ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» до ВАТ «НАСК «Оранта» про відшкодування витрат у порядку регресу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
 
Положеннями частини першої статті 340 ЦПК України передбачено, що судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статями 205 і 207 цього Кодексу.
 
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.