Головний зміст

picturepicture 8773594639631 1334815 червня 2016 року у Вищій раді юстиції відбулась робоча зустріч Голови ВРЮ І.Бенедисюка із новопризначеним координатором Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідасом Віткаускасом, який змінив на цій посаді Вергіліуса Валанчуса.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Від Проекту участь також взяла національний експерт Юлія Землицька, від секретаріату ВРЮ – радник Голови ВРЮ Дар’я Богатчук, начальник відділу міжнародного співробітництва Владислав Гуртенко і начальник відділу взаємодії зі ЗМІ Оксана Лисенко.
 
Учасники зустрічі обговорили напрями подальшого співробітництва у рамках Проекту, який активно підтримує прагнення Вищої ради юстиції до інституційного розвитку згідно з європейськими стандартами та сприяє налагодженню міжнародного співробітництва Ради.
 
Нагадаємо, що Проект «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», який впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу, сприяє розробці загальної стратегії реформ сектору. Ця ініціатива об’єднує більшість установ сфери юстиції України. Проект ЄС складається з шести ключових компонентів, якими керує група міжнародних та національних експертів, і спрямований на розвиток загальної стратегії реформ сектору юстиції та підтримку реформи міліції й органів зі слідчими повноваженнями,  а також підтримку реформи прокуратури, доступу до правосуддя і забезпечення права на захист, незалежності судової системи,  запобігання та боротьби з корупцією. Проект допомагає втіленню розробки в Україні Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276, та її імплементації в українське законодавство.
 
Як зазначив Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, робоча зустріч відбувається у період розробки та ухвалення законодавства, що регулює діяльність Вищої ради юстиції, і цей процес потребує як активної участі членів Ради з питань судової реформи при Президентові України, до складу якої входять представники ВРЮ, так і міжнародної експертної підтримки. Голова ВРЮ зауважив,  що Вища рада юстиції підготувала на розгляд Ради з питань судової реформи при Президентові України низку пропозицій до законопроекту «Про Вищу раду правосуддя», винесеного минулого тижня на розгляд Ради з питань судової реформи. Нагадаємо, що над вказаними пропозиціями працювала робоча група за участю представників ВРЮ, РСУ та ВККСУ, створена наказом Голови Вищої ради юстиції Ігоря Бенедисюка від 29 квітня 2016 року № 27/0/1-16 для підготовки пропозицій до законодавства, що регулює діяльність Вищої ради юстиції.
 
Зокрема, Голова ВРЮ наголосив на необхідності доопрацювання норм законопроекту, що регулюють утворення та роботу єдиного дисциплінарного органу, яким стане Вища рада правосуддя, удосконалення механізму діяльності дисциплінарних інспекторів, застосування принципу змагальності у діяльності ВРЮ, запровадження дієвих механізмів, які дадуть змогу оперативно розглянути значну кількість скарг на дії суддів, що накопичилася у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді юстиції, запровадження правових фільтрів, які могли б стати запобіжниками зловживання особами правом звернення до дисциплінарного органу у майбутньому та в підсумку сприятимуть охороні незалежного статусу судді, дадуть можливість виявляти та швидко усувати системні проблеми в діяльності судової влади. Учасники зустрічі погодилися і з тим, що нинішнє законодавство передбачає значно ширше застосування принципу змагальності у діяльності ВРЮ, ніж це передбачено у законодавстві країн ЄС, що потребує належної оцінки та прогностичного аналізу.
 
Від впровадження цих змін, наголосив Ігор Бенедисюк, залежатиме у майбутньому оперативність розгляду справ Вищою радою правосуддя та ефективність її роботи. Учасники зустрічі звернули також увагу на необхідність вирішити у процесі змін до законодавства проблему існування паралельних процедур оскарження рішень дисциплінарного органу, доцільність запровадження процедури оскарження рішення Ради про відмову у порушенні дисциплінарного провадження щодо судді та інших.
 
Під час обговорення Довідас Віткаускас зазначив, зокрема, що європейське законодавство не передбачає і права особи оскаржити дії судді як посадової особи до суду, наголосивши, що дисциплінарна процедура щодо судді є квазі-судовим процесом, а тому містить низку обмежень щодо прав скаржника, процедури розгляду, оскарження тощо. «Слід встановити правильний баланс між доступом до суду і обмеженням надмірного сутяжництва», – зауважив Д.Віткаускас. Експерт також висловив думку, що «щедрість у законодавстві часто обертається неефективністю його застосування», вказавши на необхідність прагматичного підходу до реалізації цілей законодавчих змін у сфері правосуддя.
 
Крім того, вважає експерт, доречним є надання судовій владі дискреції вирішувати, які скарги на дії судді підлягають розгляду, а які мають бути відхилені, оскільки йдеться не про доступ до судочинства чи про приватні права чи свободи скаржника, який вже використав усі можливості оскарження свого питання, і часто звертається до дисциплінарної процедури лише з метою знайти додатковий важіль впливу на вирішення свого спору чи з метою додаткового тиску на суддю.
 
Учасники зустрічі також обговорили реалізацію у проекті змін до закону «Про Вищу раду правосуддя» інших повноважень органу, зокрема стосовно питання формування бюджету, відповідальності за незалежність судової влади, надання висновків щодо законопроектів про судоустрій, розгляду питань призначення та звільнення суддів, а також звернули увагу на необхідність координації дій між органами управління у системі судової влади України.
 
Д. Віткаускас також звернув увагу на існування в Україні проблеми фрагментованої побудови системи судової влади, яка не дає можливості жодній із інституцій відповідати за стандарти та якість її роботи, підтримавши Голову ВРЮ у його прагненнях до побудови збалансованої системи органів, у якій Раді належатиме координуюча роль.
 
«Дисциплінарна процедура – це вторинне питання до того, як судова влада формує та реалізує стандарти якості», – сказав Д.Віткаускас, зазначивши, що існування у європейських країнах єдиного органу управління у сфері судової влади або виконання цієї функції міністерствами юстиції дає змогу швидко досягати застосування єдиних стандартів якості у діяльності судових систем цих країн, а потім перевіряти їх через певну систему важелів, і лише одним із них є дисциплінарна процедура.
 
Учасники зустрічі домовилися про надання Проектом експертної допомоги у питанні підготовки змін до законодавства, зокрема щодо впровадження норм, які нададуть можливість відобразити публічно-правовий характер дисциплінарного процесу відповідно до стандартів Європейського Союзу, координаційної ролі Вищої ради правосуддя у майбутньому для всіх органів управління у сфері судової влади, що сприятиме ефективнішій реалізації необхідних змін. Крім того,  Проект надасть допомогу в удосконаленні статусу та принципів роботи інституту дисциплінарних інспекторів з метою як індивідуального, так і системного реагування дисциплінарного органу на виявлені проблеми, запровадженні стандартів якості та системи управління якістю у системі судової влади, у тому числі результативного бюджетування, покращенні комунікативної складової у діяльності Вищої ради юстиції та вирішенні інших актуальних проблем у діяльності судової влади.