Головний зміст

 2 650x410Голова ВАСУ Олександр Нечитайло  назвав цифри щодо навантаження суддів: у середньому до одного судді окружного адмінсуду надходило 44 справи і матеріали, до судді апеляційного адміністративного суду – 30, то до судді ВАСУ – 69.
 
 
 
 
 
 
 
 
Крім цього, у суді касаційної інстанції спостерігається найвищий середньомісячний показник кількості судових рішень, якими закінчено розгляд справ і матеріалів – 85 судових рішень (середній показник по окружних адміністративних судах – 40, по апеляційних – 30 одиниць).
 
 
На сьогодні штатна чисельність суддів ВАСУ становить 97 осіб, фактична – 72 судді, з них щодо 23 суддів Верховною Радою України прийняті рішення про звільнення, матеріали щодо звільнення з посад  8 суддів знаходяться у Вищій раді юстиції або парламенті. Здійснювати судочинство нині мають право 49 суддів ВАСУ. Оскільки в такому обмеженому кадровому складі ВАСУ буде здійснювати судочинство до початку роботи Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, це призведе до суттєвого збільшення навантаження на фактично працюючих суддів, спричинить збільшення залишків нерозглянутих справ та негативно вплине на оперативність здійснення судочинства касаційним судом, акцентував увагу Голова ВАСУ.
 
 
О. Нечитайло також зауважив, що Конституція України визначає судову владу не просто інструментом для розв’язання конфліктів, а рівноправним партнером законодавчої та виконавчої влади. Однак поки що це партнерство жодним чином не втілюється у практику. Не може не турбувати, що всі кроки у напрямку судової реформи (як і раніше) проводяться без врахування розроблених і науково обґрунтованих пропозицій судової влади.
 
 
 
Реформування судової системи, яке відбуватиметься після 30 вересня  і подається громадськості як вагомий здобуток судової реформи, на тривалий час ускладнить судочинство та спровокує затягування розгляду справ судами, тому що широко розрекламоване скорочення чотирирівневої системи судів до трирівневої по суті залишає чотири рівні судових інстанцій і робить судову систему лише більш громіздкою.
 
 
Олександр Нечитайло наголосив, що по суті відбувається активне маніпулювання громадською свідомістю, тому що структурне реформування не може підвищити ефективність правосуддя та оперативність розгляду справ. Високопосадовці повинні розуміти, що неможливо підвищити довіру до судів та покращити ефективність їхньої роботи шляхом лише зміни персоналій. Проте всі помилки та експерименти щодо реформувань і кадрових призначень занадто дорогою ціною обходяться суспільству, негативно впливають на імідж нашої держави на міжнародній арені. 
 
 
У той же час Голова ВАСУ зазначив, що конституційні зміни, які набирають чинності 30 вересня, є прогресивним кроком у напрямку гарантування та захисту прав людини в нашій державі, оскільки вперше адміністративні суди закріплюються в Конституції України як основний інститут захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
 
Однак подальші перспективи для адміністративних судів на сьогодні не зовсім оптимістичні. Прикро, що законодавець не прислухався до обґрунтованої позиції адміністративних судів, провідних науковців у галузі адміністративного права та міжнародних експертів, проігнорував висновки Венеційської комісії та  не врахував жодних обґрунтованих аргументів щодо необхідності виокремлення адміністративних судів в автономну систему. Голова ВАСУ переконаний, що це крок назад.
 
Природа такого стану речей цілком зрозуміла: адміністративне судочинство – це той механізм, який витягає можновладців із зони комфорту. Адміністративні суди незручні багатьом чиновникам. Але вони й повинні такими бути, сказав О.Нечитайло.
 
На завершення очільник суду сказав, що успіх подальшого функціонування та розвитку адміністративного судочинства залежить від багатьох процесів, перш за все від  процесів реформування судової системи та судочинства, внесення відповідних змін до матеріального та процесуального законодавства. А пріоритетним завданням для адміністративних судів є забезпечення ефективного, справедливого та якісного правосуддя не зважаючи на складну суспільно-політичну ситуацію у країні.