22 лютого на офіційній сторінці Громадської ради доброчесності опубліковано «Офіційну заяву» Громадської Ради доброчесності», в якій зазначалося, що після закінчення другого етапу конкурсу до Верховного Суду членам ГРД стало відомо, що практичні завдання на конкурсі взяті з життя без змін, а тому окремі конкурсанти брали безпосередню участь у вирішенні справ, які покладено в основу завдань.

У заяві наголошувалося на тому, що «така ситуація не свідчить про те, що конкурс загалом є нечесним, але наперед підриває довіру до конкурсу стосовно таких кандидатів».

Вища кваліфікаційна комісія України зауважує, що практичні завдання для кожної з чотирьох спеціалізацій були створені групою досвідчених фахівців Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції».

При цьому,  той факт що для другого етапу конкурсу братимуться реальні судові справи ніколи не був ні сенсацією, ні таємною інформацією, оскільки про це неодноразово робилися заяви та проговорювалося на різних круглих столах, конференціях, присвячених конкурсу до Верховного суду.

Модельна справа для кожної з чотирьох спеціалізацій обиралася автоматизованою системою з десяти можливих варіантів.

Член Комісії Михайло Макарчук так коментує цю ситуацію: «Об’єктивність проведення іспиту забезпечувалася, зокрема, і конфіденційністю практичного завдання, оскільки воно не було відомо учасникам до початку другого етапу іспиту навіть членам Комісії. Учасникам було заборонено користуватися будь-якими електронними носіями під час виконання практичного завдання.

Якщо до наступного етапу конкурсу прийдуть судді, які розглядали судову справу, використану для підготовки модельної справи, то члени Комісії, в разі наявності обґрунтованої підозри, що вказаний факт надав цьому судді переваги у виконанні практичного завдання, можуть перевірити наявність практичних навиків виготовлення процесуальних рішень у такого кандидата в інший спосіб».