В рішенні Європейського суду з прав людини «Клеутін проти України» було констатовано порушення ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з побутовими умовами тримання заявника в Одеському СІЗО.
22 січня 2004 року заявника було затримано за підозрою у вчиненні грабежу та порушено щодо нього та двох інших осіб кримінальну справу. 24 січня 2004 року заявнику було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без встановлення максимального строку, який в подальшому неодноразово продовжувався та через два дні поміщено до Одеського СІЗО. Численні клопотання заявника про заміну запобіжного заходу Приморським районним судом м. Одеси залишались без задоволення, а обраний запобіжний захід — без змін. Матеріали кримінальної справи за обвинуваченням громадянина Клеутіна неодноразово направлялися Приморським районним судом м. Одеси на додаткове розслідування. 8 червня 2007 року заявника було визнано винним йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
Заявник звернувся до Європейського суду з прав людини зі скаргою, в якій просив визнати наступні порушення з боку держави:
- жорстоке поводження працівників міліції;
- проведення неефективного розслідування;
- неналежні умови тримання в Одеському СІЗО;
- незаконне тримання під вартою, оскільки воно не охоплювалось жодним судовим рішенням, було необґрунтованим і необмеженим у часі;
- загальна тривалість тримання його під вартою;
- неможливість перегляду законності тримання його під вартою.
Розглянувши скаргу громадянина Клеутіна, Європейський суд з прав людини одноголосно прийняв наступне рішення: визнати порушенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод умови тримання заявника під вартою в Одеському СІЗО, а також затримання заявника та довготривале тримання його під вартою.
Держава протягом трьох місяців повинна відшкодувати заявнику моральну компенсацію у розмірі 15 тисяч євро та відшкодувати судові витрати у розмірі 2, 5 тисяч євро.