Суддя Шевченківського районного суду Києва Оксана Голуб  звернулася до голови Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора України з повідомленням про втручання в її діяльність як судді.

 10 березня 2017 року суддею Шевченківського районного суду м.Києва Голуб O.A., за результатами розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого за погодженням із прокурором прокуратури м.Києва про продовження строку тримання під вартою підозрюваному в межах кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 187 КК України, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, в залі судових засідань №3 було оголошено ухвалу, якою клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному до 08.05.2017року включно.

У своєму зверненні суддя зазначає наступне.

Під час оголошення мною ухвали, присутні в залі особи з «групи підтримки» в кількості, приблизно ЗО осіб, почали голосно вигукувати «- Ганьба!», після чого перегородили мені та секретарю судових засідань Дігтяр М.О. вихід із зали суду. При цьому, згаданими особами було забарикадовано лавками та столами вихід із зали суду. Також зазначені особи стали при виході із зали суду, перегородивши таким чином вихід, а жінка, яка серед них перебувала та яка повідомила, що вона є матір'ю підозрюваного, стала штовхати руками мене в тулуб, не даючи мені пройти до виходу.

З метою уникнення побиття та недопущення негативного розвитку даної ситуації, я повернулася до трибуни суду. В цей час, мене обступили невідомі мені чоловіки та жінки, які вигукували на мою адресу образливі, принизливі висловлювання, вимагали надання пояснень з приводу прийнятого мною рішення та негайного прийняття іншого рішення* а саме, про звільнення підозрюваного з-під варти. При цьому, дії вказаних осіб супроводжувалися здійсненням відеозйомки мене на мобільні телефони. Одночасно, зазначені особи вживали заходів щодо неправомірного

звільнення підозрюваного з-під варти в залі суду. Перебуваючи в розгубленому стані, усвідомлюючи відсутність забезпечення безпеки моєї та секретаря судових засідань, оскільки охороною суду не було вжито жодних заходів щодо припинення протиправних дій З боку зазначених вище осіб, мною було здійснено виклик співробітників поліції по спецлінїї «102», повідомивши про те, що мене та секретаря судових засідань Дігтяр М.О. невідомі особи, які перебували в судовому засіданні у якості вільних слухачів, утримують і не випускають із зали судових засідань № 3, що розташована в приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.

Утримання мене та секретаря судових засідань Дігтяр М.О. в залі судових засідань продовжувалось близько 10-15 хвилин.

У подальшому, в той час, як за моїм викликом прибули працівники поліції, завдяки умовлянням гр. Мартинова Олега Вікторовича, який також перебував в залі судових засідань спільно із згаданими особами та який назвався заступником голови ГО «Спілки захисників України» при допиті його в якості свідка в судовому засіданні під час розгляду клопотання, мені та моєму секретарю дозволили вийти із зали судових засідань.

Як мені стало відомо пізніше, від працівників поліції та слідчо- оперативної групи при допиті мене в якості свідка 10.03.2017 року, підозрюваний Заболотній Ю.М. був протиправно звільнений особами з «групи підтримки» з-під варти в залі суду. Лише по прибуттю групи спецпризначення поліції, останніми було вжито заходів щодо виконання судового рішення, пов'язаного з продовженням строків тримання під вартою.

Вважаю, що стосовно мене як представника влади було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 349, 376 КК України, а саме, захоплення та тримання як заручника представника влади з метою спонукання службової особи вчинити будь-яку дію, як умови звільнення заручника, а також втручання в будь-якій формі в діяльність судді, з метою винесення неправосудного рішення.

Також дії зазначених вище осіб розцінюю як пряму загрозу моєму життю.

Крім того, події, що мали місце в залі судових засідань були висвітлені у Всесвітній мережі Інтернет, зокрема, на «ua.censor.net.ua», де в коментарях містяться заклики щодо вчинення стосовно мене, як судді, насильницьких дій.

На моє переконання, неналежна організація охорони приміщення суду призвела до виниклої ситуації, створила загрозу життю та здоров'ю моєму та секретаря судових засідань, що не виключає можливості повторення подібного в майбутньому, у разі не вжиття негайних заходів на держаному рівні щодо забезпечення охорони приміщення суду, суддів та працівників апарату суду.

В Україні, яка є правовою, демократичною державою, незалежність та недоторканність суддів гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Як зазначено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) визначено умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.

У зв'язку з наведеним вважаю за необхідне, довести до Вашого відома факт втручання в мою професійну діяльність, здійснення тиску, що є загрозою незалежності судової влади, а тому прошу вжити передбачених законодавством України, заходів реагування.