31 березня 2017 року ВССУ прокоментував недотримання належної процедури при вирішенні процесуального питання, що потягло за собою суддівську помилку і, як наслідок, скасування судового рішення.

Суддя апеляційного суду, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення районного суду на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України, виходив із того, що заявник звернулася до суду з апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, в клопотанні про поновлення такого строку вона не навела переконливих доводів та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.

Колегія суддів ВССУ не погодилась з таким висновком суду і дійшла такого правового висновку.

Частиною 3 ст. 297 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд не виконав вимог ч. 3 ст. 297 ЦПК України та не залишив апеляційну скаргу без руху для наведення заявником інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження, і лише після цього можливо вирішувати питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження.