Засідаючи за зачиненими дверима 16 березня 2017 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі проти України.

Справу було ініційовано у додатках проти України, поданих до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Всі заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальної справи та відсутність будь - якого ефективного засобу правового захисту в національному законодавстві. Ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції. Крім того, Суд зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективних засобів правового захисту.

Так, рішенням ЄСПЛ Сергій Іванович Боднар, 1966 року народження, отримав 8 600 євро компенсації: його справа розглядалася у першій інстанції з 29.10.1997 р. по 27.02.2012 р., тобто 14 років, 3 місяці і 30 днів (10071/11).

Віктор Вікторович Рудницький, 1962 року народження, Алла Володимирівна Пилипенко 1976 року народження, отримають по 4 200 євро компенсації. Їх кримінальна справа проходила першу, апеляційну та касаційну інстанції 12 років, 7 місяців і 3 дні (65132/13).

Олегу Васильовичу Грабовському, 1971 року народження, за кримінальне провадження, яке тривало 6 років, 6 місяців і 7 днів (з 05.06.2009 р. за 11.12.2015 р.), відшкодують 3 100 євро (64918/14).

Україна повинна виплатити заявникам ці суми протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення.

Розглянувши всі подані йому матеріали, Суд не знайшов жодного факту чи аргументу, здатного переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Суд вважає, що у цьому випадку тривалість судового розгляду була надмірною і не відповідає «розумному строку».

ЄСПЛ повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади і що було поставлено на карту для заявників в суперечці.

6-го квітня 2017 року повідомлення про це направили українській владі.