Головний зміст

5746db6503fddУ рішенні ЄСПЛ у справі «Суриков проти України» (CASE OF SURIKOV v. UKRAINE) було визнано порушення державою норм Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

 

 

 

 

 

 

У 1997 році заявник звернувся до директора державного підприємства із заявою про прийом до кадрового резерву для підвищення на посаду інженера-поліграфіста.

 

Однак, чоловік не отримав відповіді і в 2000 році повторно звернувся з цією ж заявою, на яку отримав відмову.

 

У зв'язку з цим заявник звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя з позовом про виконання зобов'язань щодо забезпечення його роботою.

 

Під час провадження підприємство пояснило свою відмову, зокрема, тим, що заявник за станом психічного здоров'я був звільнений з військової служби.

 

У 2002 році за направленням підприємства заявник пройшов медичне обстеження і отримав довідку про придатність до роботи інженером. У 2006 році він був призначений на посаду інженера-поліграфіста.

 

У період з 2000 по 2006 рік тривало цивільне провадження за позовом заявника про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування шкоди у зв'язку з незаконним збором, використанням і поширенням особистої інформації про стан здоров'я заявника.

 

Однак, позов заявника було відхилено судами вищих інстанцій.

 

В ЄСПЛ заявник скаржився за статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод на те, що його роботодавець незаконно збирав, зберігав і розповсюджував особисту і недоречну інформацію, яка стосувалася його психічного здоров'я.

 

За статтею 6 Конвенції заявник скаржився, що національні суди не розглянули його головні аргументи, які він навів у обгрунтування своїх вимог.

 

Таким чином, розглянувши скаргу заявника, суд визнав порушення ст. 6 і ст. 8 Конвенції.

 

Протягом 3 місяців держава зобов'язана виплатити потерпілому моральну і матеріальну компенсацію в розмірі 6000 євро.