До Верховної Ради України подано законопроект  № 7037 «Про внесення змін до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (щодо обмеження розміру винагороди)».

На сьогодні склад заробітної плати працівників органів державної виконавчої служби встановлено статтею 13 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (надалі - Закон), яка закріплює, що заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством. Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок  виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643  встановлює, що у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям виплачується винагорода у такому розмірі: 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ; 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Можливість додаткової мотивації державних виконавців є дієвим засобом підвищення ефективності виконання рішень, проте очевидно, що необхідно встановити розумні межі розміру винагороди. Надаючи державним виконавцям винагороду за фактичне виконання виконавчого документу необхідно, в першу чергу, пам’ятати, що своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом, є їхнім основним завданням, за здійснення якого виплачується заробітна плата.

Відсутність верхньої планки винагороди державним виконавцям може призвести до того, що працівники виконавчої служби будуть ігнорувати малоприбуткові справи, приділяючи весь свій час та зусилля тим виконавчим провадженням, що можуть принести їм значну винагороду.

Не встановлює Закон і максимального розміру основної винагороди для приватних виконавців. Вищезазначений порядок виплати передбачає, що приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стаття 31 Закону встановлює, що основна винагорода стягується з боржника. Отже, обґрунтованим є встановлення  приватним виконавцям максимального розміру основної винагороди на рівні із максимальною винагородою державним виконавцям, а покладення обов’язку щодо сплати необґрунтовано завищених розмірів  основної винагороди на боржника є несправедливим.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та встановити, що розмір винагороди працівникам органів державної виконавчої служби та розмір основної винагороди приватним виконавцям не може перевищувати за виконавчим документом майнового характеру - 10  розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому відбулося виконання виконавчого документа,  а за виконавчим   документом   немайнового  характеру  -  5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому відбулося виконання виконавчого документа. 

Варто зазначити, що на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум становить 1544 грн.