Головний зміст

11 12 139 113 вересня 2017 року відбувся круглий стіл, на якому розглянули природу і доцільність інституту рецензування висновків судових експертів.

 

 

 

 

 

 

На круглому столі доповідачі ознайомили аудиторію із загальнотеоретичними положення щодо рецензування згідно Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженого Наказом Мін"юсту 25.05.2015  № 775/5.

 

Експерт, що надає рецензію, оцінює методи і повноту дослідження, логіку висновку, якість ілюстрацій, тому рецензія – це не аналог висновку повторної  чи додаткової експертизи, в ній не оцінюються докази.

 

Учасники зазначила, що рецензія досить часто дається для тлумачення висновку експерта зрозумілою для суддів і учасників процесу мовою, але це не зовсім коректно, оскільки висновок експерта і так має бути доступним для розуміння судом. Завдання рецензування полягає у підвищенні якості висновків експертів, а не в їх оскарженні.

 

 Тому  основна дискусія стосувалась можливості прийняття рецензій в якості доказів у судовому процесі. Суддя Господарського суду м. Києва Оксана Марченко зазначила, що часто сторони обирають експерта, що влаштовує усіх, а потім одна із сторін починає оскаржувати його висновок і вимагати рецензії на нього. В такому випадку суддя не приймає рецензію в якості письмового доказу, а запрошує експерта дати пояснення у суді та визначає згідно свого внутрішнього переконання чи надав експерт вичерпну відповідь у своєму висновку.

 

При обговоренні практичних ситуацій юристи дійшли висновку, що основна мета звернення за рецензією -  затягування справи. Тому необхідно використовувати альтернативу -  призначення повторної чи додаткової експертизи або виклик експерта до суду.

 

Цікаву думку висловив Олег Чорнобай, керуючий партнер Юридичної компанії «Чорнобай та партнери»: єдина категорія справ, у яких може фігурувати рецензія як письмовий доказ по справі, - це притягнення до відповідальності судового експерта за написання завідомо неправдивого висновку.

 

За результатами круглого столу учасники дійшли до наступних висновків:

  • існування такого явища, як рецензія поза процедурою, передбаченою Порядком, абсолютно недопустиме;
  • необхідно  запобігати зловживанню правом подавати рецензії як докази по справам;
  • необхідно внести свої пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання даного питання.