Головний зміст

127132У Києві відбулося експертне обговорення “Помічники суддів: правовий статус та місце у судовій системі”.

 

 

 

 

 

 

Про це повідомляє Українське право.

 

На заході представники Державної судової адміністрації України, апаратів вищих судів, міжнародні експерти, експерти профільних громадських організацій, фахівці у галузі права та судової системи обговорили проблеми становища помічників суддів в Україні, юридичний статус їхньої офіційної посади, процедури порядку набору, стажування, підвищення кваліфікації помічників суддів тощо.

 

Основними точками дискусії стали корупційні ризики, пов’язані з відсутністю в помічників суддів статусу державного чиновника, інструменти контролю за діяльністю помічників суддів та процедури їхнього добору.

 

Під час обговорення експерти констатували важливість помічників суддів у судовій системі, оскільки ці люди займаються підбором законодавства та по суті готують проекти рішень, які ухвалює суддя. Експерти під час заходу наголосили, що помічники суддів раніше були державними службовцями, а отже обиралися на посаду за відповідним конкурсом, несли відповідальність, регулярно звітували та у обов’язковому порядку проходили підвищення кваліфікації.

 

Проректор з підготовки кадрів для судових органів Національної школи суддів України Анатолій Костенко зауважив, що при прийомі у помічники судді немає обов’язкових навчань і на посаду помічників подає лише суддя. Проте він зазначив, що вже після обрання помічником судді для цієї посади існує значна кількість можливостей з підвищення кваліфікації у Національній школі суддів.

 

Тетяна Опанасюк, заступник начальника юридичного управління, начальник відділу правової експертизи Державної судової адміністрації України, запропонувала ввести систему резерву помічників суддів. “Це коли суддя приходить працювати в суд і у нього є можливість вибрати собі помічника з резерву, які пройшли конкурс, але ще не стали помічниками суддів”, – навела приклад Опанасюк. Тетяна Опанасюк також зауважила, що Державна судова адміністрація відстоювала статус державного службовця для помічників суддів у 2015 році, коли приймалися відповідні законодавчі зміни. Таку позицію пані Опанасюк пояснила власним досвідом роботи помічником судді, а також керівником апарату суду, зауваживши, що помічники-держслужбовці несли відповідальність та мали низку обмежень, яких нинішні помічники суддів, віднесені нині до патронатної служби, не мають. Разом з тим Тетяна Опанасюк зауважила, що у проекті Положення про помічників суддів, розробленого Державною судової адміністрацією, є новела про підпорядкування помічників суддів у питанні трудової дисципліни керівнику апарату суду, а не виключно судді. 

 

Ідею проведення конкурсних відборів та повернення помічникам суддів статусу державного службовця підтримала Голова Асоціації помічників суддів України Ольга Примак-Березовська, яка у свою чергу зауважила, що юридично помічник судді, який позбавлений статусу державного чиновника, не несе жодної відповідальності в судовому процесі, і що він не має права вчиняти дій процесуального характеру, хоча кожен помічник судді на практиці такі дії вчиняє. Також вона підтримала ідею створення резерву помічників суддів, призначення помічників суддів через конкурсний відбір і проведення психологічного тестування.

 

Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та суддя у відставці Станіслав Щотка поділився власним досвідом відбору та роботи із помічниками суддів. У час суддівства пан Щотка керувався критеріями професіоналізму та рівня знань при відборі помічників. За його словами, Станіслав Щотка проводив індивідувальні тести для кандидатів, і при відборі відштовхувався від високого рівня теоретичних знань кандидатів, професійних амбіцій, сутністного застосування знань і досвіду.

 

У свою чергу, керівник Проекту ЄС “Підтримка реформ юстиції в Україні” Довідас Віткаускас поділився європейським досвідом діяльності помічників суддів. Умовно від поділив таку діяльність на два типи – “Люксембурзький”, де помічники суддів напряму залежать від суддів, та “Стразбурзький”, де, по суті, помічники суддів і судді – це дві окремі незалежні ланки судового апарату, і залежність помічника від судді є лише функціональна. Він припустив, що в Україні оптимальним збалансованим варіантом може стати поєднання цих двох підходів.