Головний зміст

817818 w 300Стаття 8 Конвенції про захист прав людини, приховане відеоспостереження за працівниками на робочому місці повинне розглядатися як суттєве втручання у приватне життя.

 

 

 

 

 

Воно включає в себе записану і відтворювану документацію їх поведінки на робочому місці, від якої відповідно до зобов'язання за трудовим договором виконувати роботи в цьому місці, вони не могли ухилитися. У зв'язку з цим «приватне життя» заявників було пов’язане з цими заходами. У своєму рішенні ЄСПЛ доволі ретельно проаналізував низку відповідних міжнародних документів.

 

Статтею 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

 

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

 

Авторами цих рядків вже було здійснено переклад відповідного інформаційного бюлетеню ЄСПЛ, у якому останній виклав витяги та висновки у рішеннях, присвячених питанню здійсненню нагляду на робочому місці. У цьому документі, зокрема, йшлося про те, що збір та зберігання без відома працівника персональних даних, пов'язаних із використанням останнім телефону, електронної пошти та Інтернету, становлять втручання у право на повагу до приватного життя та кореспонденції.

 

Нещодавно предметом розгляду у Європейському суді по справі «Лопез Рібалда та інші проти Іспанії» (№ 1874/13, рішення від 9.01.2018 року) постало питання відповідності статті 8 КЗПЛ здійснення прихованого відеоспостереження роботодавцями за касирами супермаркетів. Приховане відеоспостереження здійснювалося після того, як були виявлені втрати супервізором магазина, що викликало обґрунтовану підозру в крадіжці, скоєній заявниками, а також іншими співробітниками й покупцями

 

У публікації наводиться приклад іще одного рішення ЄСПЛ – по справі Kьопке (Köpke) проти Німеччини. У цій справі приховане відеоспостереження не було пов'язане з попередньо обґрунтованою підозрою стосовно заявників і, отже, не було спрямоване на них особисто, але на весь персонал. Проте, в цій справі рішення вжити заходи спостереження було засноване на загальній підозрі проти всіх співробітників з огляду на порушення, які раніше були виявлені керівником магазину.

Джерело: НААУ