У разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов’язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум її складових, може бути подано без обмеження шестимісячним строком.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши справу за позовом внутрішньо переміщеної особи до об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним припинення виплати позивачеві пенсії з 1 березня 2016 року та зобов’язання поновити виплату пенсії, починаючи з дня припинення.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов частково – зобов’язали управління ПФУ поновити виплату пенсії з 8 березня 2017 року. Вимоги, що стосувалися періоду з 1 березня 2016 року по 7 березня 2017 року, залишили без розгляду, мотивуючи тим, що позивачка пропустила піврічний строк звернення до суду, оскільки звернулася до суду 8 вересня 2017 року.

Позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 1998 року та отримує пенсію за віком. Через збройний конфлікт на території Донецької та Луганської областей у 2015 році перемістилася до м. Харкова і взята на облік як внутрішньо переміщена особа. З 1 березня 2016 року їй припинили нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до списків управління праці та соціального захисту населення районної адміністрації Харківської міської ради до з’ясування фактичного місця проживання.

Позивачка пояснила, що через похилий вік та незадовільний стан здоров’я тимчасово переїхала до м. Шахтарськ Донецької області для отримання необхідної медичної допомоги, де й перебуває. Об’єктивної можливості пройти перевірку постійного місця проживання в м. Харкові не мала.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду врахував, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Нараховані суми пенсії, на виплату якої пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження шестимісячним строком (в межах загального строку позовної давності) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Постанова Верховного Суду – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73634676.