Головний зміст

630 360 1450352368 4910 300x240Верховна Рада прийняла Закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», який визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних із встановленням та обліком, їх розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

 

 

Про це йдеться на сайті парламенту.

 

Закон спрямований на імплементацію міжнародних договорів з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини щодо захисту осіб, зниклих безвісти та їх родичів, учасницею яких є Україна.

 

Закон поширюється на суспільні правовідносини, пов’язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту, у зв’язку з воєнними діями, заворушеннями всередині держави, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей, а також осіб, зниклих безвісти за будь-яких інших обставин.

 

Законом закріплено право осіб знати про долю своїх зниклих родичів, що є базовою нормою для захисту їх прав, пов’язаних з правовим статусом особи, зниклої безвісти, визначено процедуру розшуку осіб, зниклих безвісти - від подання заяви про розшук і до його припинення.

 

З метою розшуку осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом Законом передбачено створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин - органу, що відповідає за з’ясування долі та місцезнаходження таких осіб.

 

Комісія є держателем Єдиного реєстру даних про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в якому міститься інформація, необхідна для розшуку таких осіб, що збирається з метою встановлення їх місцезнаходження та ідентифікації непізнаних останків.

 

На виконання своїх функцій Комісія співпрацює з усіма органами державної влади, міжнародними та громадськими організаціями, що займаються питаннями осіб, зниклих безвісти. Детальне регулювання особливостей функціонування Комісії з питань осіб, зниклих безвісти, пропонується визначити відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

 

Закон забороняє будь-яку дискримінацію осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів за ознакою раси, кольору шкіри, статі, віросповідання, політичних чи інших поглядів, національного чи соціального походження, належності до будь-якої соціальної групи, території походження чи зникнення, економічного чи соціального становища, сексуальної орієнтації, фізичних можливостей чи за іншими ознаками.

 

Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 146-1 «Насильницьке зникнення», згідно з якою: «арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування - караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».

 

Відповідні зміни внесено у Кодекс України про адміністративні правопорушення, Цивільний кодекс, закони України «Про Національну поліцію», «Про Службу безпеки України», «Про Національну гвардію України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».