Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо єдиного підходу у вирішенні спорів про належне виконання зобов’язання, визначеного в іноземній валюті.
Так, особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 3 вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу.
У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами 1 і 2 цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
За змістом статей 192 та 524 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов’язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.
Суд встановлює, чи визначено зобов’язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов’язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов’язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.
Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов’язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
З повним текстом постанови Великої Палати у справі № 761/12665/14-ц від 4 липня 2018 року (провадження № 14-134цс18) можна ознайомитися за посиланням, а також для ознайомлення доступна окрема думка суддів Великої Палати за посиланням.
Джерело: Українське право