Втручання в право адвоката на свободу вираження поглядів, коли йдеться про захист авторитету судової влади, є законним. Але наскільки воно необхідне у у демократичному суспільстві?
Відповідь на це питання шукав і знайшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Шкицький та Водорацька проти Росії».
Статус двох адвокатів було припинено органами професійного самоврядування РФ через неповагу (критику) до суддів. Крім цього дисциплінарний орган констатував бездоказове звинувачення ними колеги у позапроцесуальних зв’язках із суддями.
Оскарження такого рішення до судів ефекту не мало, тому правники звернулися до ЄСПЛ.
Обгрунтовуючи мотиви рішення, представник уряду наголошував на особливій ролі судової влади, яку в цьому конкретному випадку захищала держава. А статус адвоката, на відміну від пересічних громадян чи журналістів, передбачає певні обмеження в частині поведінки.
ЄСПЛ погодився із цими аргументами, констатувавши законність втручання в свободу вираження поглядів, що було спрямоване на підтримання авторитету судової влади. Але високі судді мали сумніви щодо іншого критерію правомірного обмеження – «необхідності у демократичному суспільстві».
Розглядаючи дане питання, ЄСПЛ послався на попереднє рішення у справі «Кабанов проти Росії». Там також адвоката позбавили ліцензії через образи на адресу служителів Феміди, але суд у Страсбурзі зауважив, що припинення статусу в таких випадках є непропорційним втручанням у право, гарантоване Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Оскільки і в цій справі ні адвокатська палата, ні суди не оцінили адекватності позбавлення адвоката права на здійснення адвокатської діяльності, а також не назвали жодної причини, яка б виправдала таке рішення, ЄСПЛ констатував факт порушення ст. 10 Конвенції.
Джерело: ECHR.Ukrainian Aspect