Громадянин подав касаційну скаргу на вирок місцевого суду, згідно з яким його було засуджено за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження), та ухвалу апеляційного суду, якою рішення попередньої інстанції залишено без змін.

Заявник послався, зокрема, на те, що слідчий суддя не надав дозволу на проведення обшуку, огляду місця події. З цих підстав особа вважала проведену слідчу дію незаконною, а зібрані докази – недопустимими.

У постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу, зазначається: доводи чоловіка про недопустимість протоколу огляду місця події як доказу не ґрунтуються на вимогах закону.

«Доводи засудженого про те, що протокол огляду місця події є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не було дозволу суду на огляд житла, є неспроможними. Ця слідча дія проведена у відповідності до вимог закону, оскільки проводився огляд місця події, тобто огляд місця вчинення злочину, а не огляд житла, як на це вказує особа», − йдеться в постанові ВС.

Розглянувши касаційну скаргу, колегія суддів ККС ВС не встановила істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судового рішення. Тому вирок місцевого та ухвала апеляційного судів були залишені без змін.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.