Головний зміст

1428952915 thumbnail 20130117104419nАдвокат діяв як пасивний спостерігач у провадженні про утримання особи в психіатричній лікарні. А національний суд не зважив на відсутність ефективного юридичного представництва. То ж мало місце порушення Конвенції.

 

 

 

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі «Чутура проти Хорватії» (заява № 55942/15).

Драган Чутура, перебуваючи у стані психічного розладу, словесно погрожував сусідам. Оскільки він складав загрозу для інших людей та його раніше вже утримували у лікарні, суд ухвалив рішення про його поміщення під варту в психіатричну установу, строком на шість місяців. Згодом були проведені слухання з представниками лікарні, державної прокуратури та адвоката і термін утримання був подовжений ще на один рік.

Батько пана Чутура від імені сина подав апеляцію. Він стверджував, що родина не мала жодного уявлення про те, що сина могли тримати в лікарні, їм не було відомо про судове провадження. Але оскарження успіху не мало.

Після умовного звільнення Чутура звернувся до ЄСПЛ, де справу розглядали переважно в частині продовження утримання під вартою.

Суд зазначив, що, незважаючи на те, що Чутура використовував певного адвоката за власним вибором у початковому судовому процесі у кримінальній справі, національні суди призначили нового адвоката для надання безоплатної юридичної допомоги в провадженні про примусову госпіталізацію. Другого адвоката з невідомих причин незабаром замінив інший.

Цей третій адвокат діяв як пасивний спостерігач у провадженні щодо продовження примусового ув’язнення пана Чутура: адвокат не звертався до заявника або судді під час зустрічі в лікарні з суддею, не намагався зв’язатися з заявником або його сім’єю і не подав жодних заяв від імені клієнта під час слухання.

ЄСПЛ звернув увагу на те, що судам було добре відомо про пасивну позицію адвоката, але вони не забезпечили ефективне представництво особи. Це відбулося попри те, що вони мали посилений обов’язок нагляду, адже йшлося про особу з обмеженими можливостями.

З урахуванням цього суд у Страсбурзі постановив, що національні органи влади не виконали процесуальні вимоги, необхідні для продовження примусового тримання особи в лікарні, і тому мало місце порушення ч. 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Джерело: ECHR. Ukrainian Aspect