Головний зміст

2n69bnmОсоба звернулась до суду з позовом про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. 

 

 

 

 

 

Позивач зазначала, що після смерті матері вона звернулась до нотаріуса для оформлення спадкових прав, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ніхто з померлою на момент смерті не був зареєстрований та фактично не прийняв спадщину, та в зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Позивач зазначала, що за життя спадкодавцем заповіту не складено. А спадкоємцями першої черги за законом є вона та відповідач.

Суд першої інстанції позов особи задовольнив, оскільки позивач постійно проживала з померлою матір'ю на час відкриття спадщини, що не спростовано відповідачем та визнано ним у судовому засіданні.

Відповідач оскаржила рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, а у позові відмовив. 

Суд звернув увагу на те, що спадщину в установленому законом порядку ніхто не прийняв. А у разі неприйняття спадщини спадкоємцями відповідні органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з заявами про визнання такого майна відумерлим у судовому порядку. Суд першої інстанції, встановивши, що відповідач у визначеному законом порядку не прийняла спадщину після померлої, не залучив до участі у справі як належного відповідача орган місцевого самоврядування. А тому апеляційний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову в зв’язку з пред’явленням позову до неналежного відповідача.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з позицією суду апеляційної інстанції.

Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

А у справах про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем у разі наявності спору, належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Оскільки суд першої інстанції не вирішив питання щодо складу осіб, які мають брати участь у розгляді справи, а апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості усунути такі недоліки, ВС визнав обґрунтованим висновок суду про відмову в задоволенні позову (постанова від 21.02.2019 у справі № 420/2383/16-ц).

Джерело: Українське право