Головний зміст

european court human rights oeКоли держава вилучає майно громадян для своїх потреб, досить важко погодити суму компенсації. Спори можуть тривати десятиліттями, а остаточна компенсація завданої матеріальної та моральної шкоди все одно буде замалою. Тоді на допомогу може прийти Євросуд.

 

 

З такою ситуацію ЄСПЛ стикнувся у справі «Замміт та Вассало проти Мальти» (заява № 43675/16), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

У 1989 року органи влади Мальти вилучили нерухомість, що була у власності Ентоні Замміта, Жозефіни Марії Вассало та ще п’ятьох громадян, яка згодом була знесена. Уповноважений з питань земельної власності запропонував 36,39 євро (EUR) на рік за оренду власності, але первинні власники відмовилися. За цим слідували провадження в арбітражній колегії з питань земельної власності, які тривали до 2012 року, коли колегія встановила фіксовану ставку орендної плати в розмірі 158,40 євро на рік.

Наступні судові провадження про відшкодування закінчилися у лютому 2016 року. Конституційний Суд постановив, що знесення було незаконним, проте, воно здійснювалося за дозволом. І хоча держава отримала майно у власність, разом із тим, первинним власникам з 1989 року не було виплачено жодної компенсації, відтак, мало місце порушення їх прав власності. Національний суд присудив 1500 євро відшкодування моральної шкоди, яке було меншим суми, визначеної судом першої інстанції.

Тоді, посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) Конвенції з прав людини та основоположних свобод, Зммміт, Вассало та інші поскаржилися до ЄСПЛ на те, що вони постраждали від фактично експропріації урядом Мальти їхньої власності, а також на те, що відшкодування, надане судами, не компенсувало шкоду, яка була їм завдана.

У Страсбурзі вимоги заявників підтримали та присудили державі компенсувати 18.000 євро матеріальної та 8.500 євро моральної шкоди.