Головний зміст

european court human rights oeОскільки заявника було обвинувачено у вчиненні злочину, він мав право на допомогу адвоката під час допиту поліцією, якщо не існувало переконливих підстав для обмеження цього права. Але процесуальні норми такою підставою бути не можуть.

 

 

 

Нюанси обмеження права на доступ до адвоката ЄСПЛ розглядав у справі «Ван де Колк проти Нідерландів» (заява № 23192/15), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

Уго Йоханнес Чарльз ван де Колк був заарештований за підозрою в розповсюдженні дитячої порнографії. До побачення з адвокатом зі згоди затриманого співробітники поліції розпочали так зване соціальне інтерв’ю, під час якого ван де Колку були поставлені особисті питання, не пов’язані зі злочином, у якому той підозрювався. Коли особа отримала доступ до адвоката, останній телефоном порадив не відповідати на запитання правоохоронців до зустрічі з ним. Інтерв’ю було припинене і підозрюваний зустрівся зі своїм адвокатом. Але вже наступного дня ван де Колка було двічі було допитано, у тому числі щодо обставин злочину. При цьому заявлене клопотання про участь адвоката було відхилене.

Обласний суд Гааги визнав ван де Колка винним у розповсюдженні дитячої порнографії. Суд уважав, що обвинуваченому слід було дозволити проконсультуватися зі своїм адвокатом перед тим, як вперше був проведений допит поліцією. Проте з наступних допитів не з’ясувалося, що вони були проведені без можливості звернутися заявнику до свого адвоката. Оскарження відмови поліції у наданні допомоги адвоката під час допиту успіху не мали.

Так, верховний суд зауважив, що підозрюваний, який опинився під арештом поліції, може виходячи з приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод мати право на правову допомогу, яка полягає в тому, що йому надається право проконсультуватися з адвокатом, перед тим, як взаємодіяти з поліцією щодо його участі у злочині. Однак, практика ЄСПЛ не дозволяє зробити висновок, що підозрюваний має право на присутність адвоката під час допиту в поліції. Це означає, що до початку першого допиту підозрюваний повинен бути поінформований про своє право звернутися до адвоката. За винятком випадків, коли він, прямо або неявно, але однозначно, відмовився від цього права, або коли існують вагомі причини, зазначені в Конвенції, він повинен бути наданий, в межах розумної можливості реалізувати це право.

На відмову у наданні доступу до адвоката під час допиту у поліції (ч. 3 ст. 6 Конвенції) ван де Колк поскаржився до ЄСПЛ.

У Страсбурзі нагадали, що вже роз’яснювали загальні принципи, які мають застосовуватися у справах, що стосуються обмеження права на доступ до адвоката («Салдуз проти Туреччини», «Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства», «Симеонови проти Болгарії», «Б’юз проти Бельгії»). Оскільки заявника було обвинувачено у вчиненні злочину, він мав право на допомогу адвоката під час допиту поліцією, якщо не існує переконливих підстав для обмеження цього права.

Що стосується справи ван де Колка, ЄСПЛ припустив, що єдиною підставою для того, щоб не дозволити адвокату заявника бути присутнім на допиті, був той факт, що у відповідний час в Нідерландах не було права на надання правової допомоги під час здійснення розслідування поліцією проти дорослого (за кримінальним законодавством) підозрюваного (інших підстав для обмежень з матеріалів не вбачалося).

Але раніше ЄСПЛ постановив, що таке загальне та обов’язкове обмеження права на допомогу адвоката під час досудової стадії кримінального провадження не є переконливою причиною.

І хоча відсутність переконливих причин не призводить до висновку про порушення статті 6 Конвенції, втім це впливає на баланс при оцінці загальної справедливості кримінального провадження та може призвести до порушення.