Після розлучення з дружиною дві неповнолітні дочки залишилися жити з їхнім батьком – Алєксандром Блюдіком. Через п’ять років одна з доньок, якій було 15 років, була поміщена у тимчасовий центр для неповнолітніх правопорушників за запитом матері, яка заявила про крадіжку в неї прикрас.

Пізніше суд ухвалив рішення про поміщення дитини у закритому навчальному закладі для неповнолітніх на два роки і п’ять місяців. Суд встановив, що вона припинила відвідувати школу, часто втікала з дому і вела антисоціальний і аморальний спосіб життя. Її відправили в установу, розташовану за 2,5 тис. км від дому.

А.Блюдік звернувся до Європейського суду з прав людини, передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect. Відповідно до п. «d» ч. 1 ст. 5 (право на свободу і безпеку) та статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя, житла та листування) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод він скаржився на розміщення його дочки в закритому закладі, звертаючи особливу увагу на значну відстань між закладом та її домом, що перешкоджало їм бачити один одного.

Після цього звернення президія верховного суду республіки в порядку нагляду скасувала рішення про розміщення дитини у закритому закладі, визнавши його незаконним і необґрунтованим. Дитина була звільнена і повернулася додому.

Факт порушення п. «d» ч. 1 ст. 5 Конвенції уряд визнав і під час розгляду справи у Страсбурзі.

Високі судді також встановили порушення конвенційних гарантій відповідно до ч. 5 ст. 5 (право на компенсацію) та ст. 8 Конвенції.