Містобудівні умови та обмеження, які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні, не можуть вважатися такими, що враховують при плануванні та забудові територій громадські та приватні інтереси власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 826/13852/17 щодо забудови Татарки (вул. Половецька, 4 у Шевченківському районі м. Києва).

Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ключовим правовим питанням у справі була законність містобудівних умов та обмежень у контексті їх відповідності затвердженому Генеральному плану міста Києва.

Повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд звернув увагу, що суд першої інстанції не аналізував Генерального плану міста Києва, а суд апеляційної інстанції не врахував відомостей Генерального плану міста Києва, за якими територія земельної ділянки за функціональним призначенням належить до території промисловості.

Верховний Суд дійшов висновку, що законний спосіб узгодження різних інтересів у сфері містобудування – громадське обговорення. Процедура громадського обговорення є запобіжником порушення важливих інтересів різних груп та осіб і забезпечує їх виявлення та врахування під час прийняття рішень у сфері містобудування.

Слід виходити з презумпції, що в містобудівній документації, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховано державні, громадські й приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі й відповідно до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських і приватних інтересів під час планування та забудови територій.

Навпаки, у разі відхилення містобудівних умов та обмежень від містобудівної документації постає питання про відповідність таких відхилень громадським та приватним інтересам. При цьому законом не передбачено спеціальної процедури перевірки такої відповідності.

З огляду на вищенаведене у разі необхідності надання містобудівних умов, які не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні (а отже, невідомо, чи враховують інтереси усіх зацікавлених осіб), необхідно вносити зміни до відповідної містобудівної документації у порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

З постановою Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17 (адміністративне провадження № К/9901/59758/18) можна ознайомитися в ЄДРСР – http://www.reyestr.court.gov.ua/.