Головний зміст

846845 w 300Погані житлові умови та якість їжі, недостатнє медичне забезпечення, відсутність безоплатної правової допомоги, механізмів захисту вразливих категорій осіб та суду, – цілий «букет» порушень прав людини у таборах віднайшли незаконні мігранти зі Сходу, аби бодай якось зачепитися у Європі.

 

 

Ситуацію розглядав Європейський суд з прав людини у справі «Каак та інші проти Греції» (заява № 34215/16), передає інформаційний ресурс «ECHR.Ukrainian Aspect».

49 сирійців, афганців та палестинців (дорослі, підлітки та діти) незаконно в’їхали в Грецію висадившись на острів Хіос з човна. Вони були заарештовані поліцією та розміщені в центрі прийому, ідентифікації та реєстрації Віал. Деякі згодом були переведені в табір Суда. Щодо них було ухвалені рішення про депортацію.

Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, мігранти поскаржилися до ЄСПЛ на умови тримання під вартою, які, як вони стверджували, складали небезпеку для їх фізичного та психічного здоров’я. Вони також скаржилися на кількість і якість їжі, яку їм видавали, з точки зору здоров’я, а також на недостатність медичного забезпечення. Вони також звертали увагу на переповненість таборів, яка робила матеріальні умови приміщення небезпечними. Наприкінці, вони повідомили про відсутність умов, здатних забезпечити захист та безпеку жінкам та дітям, які складали особливо вразливі категорії осіб. Посилаючись на статтю 5§ 1, 2 та 4 (право на свободу та безпеку) вони скаржилися на відсутність безоплатної правової допомоги та те, що на острові Хіос не було адміністративного суду, що на їх думку, робило будь-які скарги неефективними на практиці.

Розглянувши обставини справи, суд у Страсбурзі вирішив, що в таборі Віал органи влади зробили все, що можливо було обґрунтовано очікувати від них для виконання обов’язку доглядати та захищати неповнолітніх. Інші заявники були переведені з табору Віал в табір Суда негайно. Суд також постановив, що умови тримання під вартою в таборі Суда не складали нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження.

Суд також повторив, що один місяць тримання під вартою в таборі не повинен вважатися надмірним з огляду на час, необхідний для виконання відповідних адміністративних формальностей. Крім того, термін тримання заявників під вартою після того, як вони висловили бажання подати заяву про надання притулку, був порівняно коротким.

Водночас, ЄСПЛ зазначив, що рішення про висилку, в яких була вказана можливість подання апеляції, були написані грецькою мовою. Тож заявники, які не мали юридичної допомоги в жодному таборі, не мали достатніх правових знань для того, щоб зрозуміти зміст інформаційної брошури, яку розповсюджували органи влади. Особливо це стосувалося матеріалів щодо різних доступних засобів правового захисту. Інформаційна брошура, про яку йде мова, загалом посилалася на «адміністративний суд» не вказуючи, який саме. Проте на острові Хіос, де заявники знаходилися під вартою, не було жодного адміністративного суду.

То ж навіть якщо припустити, що засоби правового захисту були ефективними, Суд не розумів, як заявники могли скористатися ними. Також з урахуванням висновків інших міжнародних органів Суд вважав, що за обставин справи відповідні засоби правового захисту не були доступними для заявників. Відтак, 5§4 Конвенції була порушена.

З урахуванням цього ЄСПЛ постановив, що Греція повинна виплатити кожному із заявників 650 євро відшкодування моральної шкоди.