Черговий (тридцять четвертий) огляд практики Європейського суду з прав людини містить три рішення проти України. Так, у справі NESTERENKO AND OTHERS v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень, порушення підпункту с) п. 1 ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) та порушення ст. 13 Конвенції (право на ефективний засіб правового захисту).

У справі KOSTERNYY AND MAZUR v. UKRAINE ЄСПЛ виявив таку ж проблему, як і в попередній справі, проте в іншій сфері судочинства. Було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 13 Конвенції, але  у зв’язку із надмірною тривалістю цивільного провадження.

У справі KHARCHENKO v. UKRAINE ЄСПЛ констатував порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з несправедливістю цивільного провадження, оскільки національні суди порушили принцип рівності сторін у зв’язку із неповідомленням заявника про апеляційну скаргу, подану в його справі.

Окремий інтерес становить рішення ЄСПЛ у справі CASE OF FLEISCHNER v. GERMANY. Заявник у ній скаржився на те, що його було притягнуто до цивільної відповідальності через його дії, щодо яких порушене кримінальне провадження стосовно нього було припинене. ЄСПЛ у цій справі констатував відсутність порушення п. 2 ст. 6 Конвенції.