До Конституційного Суду України надійшло конституційне подання Уповноваженого з прав людини про перевірку на відповідність Конституції положень ЗУ «Про звернення громадян».

В конституційному поданні омбудсмен просить визнати положення частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР в частині, що передбачає, що звернення осіб, визнаних судом недієздатними, не підлягають розгляду, а також положення другого речення частини четвертої статті 16 Закону в частині, що передбачає, що скарга в інтересах недієздатних осіб подається їх законними представниками, такими, що не відповідають положенням частини першої статті 3, частин першої та другої статті 24, статті 40 Конст11туції України.

Омбудсмен зазначає, що легітимною метою, яка переслідується обмеженням права недієздатних осіб на особисте звернення до державних органів та інших суб' єктів, можна назвати недопущення навантаження державних органів очевидно безпідставними зверненнями на шкоду суспільному інтересу, який полягає у забезпеченні ефективної роботи органів державної влади та інших відповідних суб'єктів.

Однак, враховуючи, що мова іде про особливо вразливу категорію осіб, досягнення такої легітимної мети шляхом абсолютного обмеження їх права на подання звернення від свого імені, що також включає й право на подання скарги щодо порушення їх прав і свобод, прохання про сприяння реалізації їх прав, є очевидно непропорційним, оскільки, таким чином, недієздатні особи взагалі позбавлені можливості порушити питання щодо своїх прав і свобод перед компетентним державним органом шляхом подання небезпідставного звернення.

Для дотримання балансу двох інтересів держава має створити таку ефективну систему норм, яка б забезпечувала реалізацію права недієздатних осіб на звернення до державних органів з однієї сторони та з іншої - надавала б можливість для державних органів не розглядати очевидно безпідставні звернення.