Сьогодні в Одесі відбувся інформаційно-практичний семінар «Суддя і стрес», який було організовано спільно Асоціацією слідчих суддів України, Асоціацією суддів господарських судів України та Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України.
В заході взяли участь судді Київського районного суду міста Одеси Володимир Петренко та Олена Коваленко, а також співробітники апарату суду.
Метою проведення семінару було виявлення основних причин стресових ситуацій служителів Феміди, а також шляхів їх подолання.
В ході лекції-бесіди, Ігор Ілліч Геллер, кандидат психологічних наук та практик з 29 річним досвідом зауважив, що у сучасній психології дослідження специфіки суддівської діяльності займає незаслуговано віддалене місце. Суддів розглядають не як людей, а скоріш як функціональну одиницю, що має відповідати високим критеріям об’єктивності, при цьому залишаючи поза увагою людський фактор роботи професійних суддів.
«Суддя – незважаючи на свою головуючу роль у процесі, одночасно є і найменш захищеним його учасником, оскільки він завжди перебуває у психологічній конфліктній ситуації хоча б з однією із сторін процесу. Інакше кажучи, суддя не може догодити всім та завжди є хтось незадоволений його роботою»
При цьому, ще одним фактором є те, що під час одноособовго розгляду справи саме конкретний суддя приймає конкретне рішення у спорі, тому немає притаманної іншим органам державної влади колегіальності, де відповідальність ділиться між членами відповідної комісії чи ради.
«Разом з тим, - зазначив Ігор Ілліч, - така повнота особистої відповідальності невід’ємно межує з відчутям вини, у випадку визнання його рішення неналежним».
Інші фактори, що зумовлюють стресовість роботи судді:
- постійне реформування як судової системи так і нормативної бази в цілому,
- суспільне приниження суддівської професії та справи,
- переживання за членів своєї родини, на яких розповсюджується негативне ставлення до судді,
- почуття соціальної незахищеності та високої особистої відповідальності,
- недостатнє фінансово-матеріального забезпечення як суддів особисто, так і судів в цілому.
Розглянуті були і шляхи подолання стресу та виходу зі стресових ситуацій. Лектор зазначив, що для цього необхідно чітко розуміти, як взагалі функціонує організм людини.
Психологічне існування людського організму відбувається через взаємодію трьох складових, які можуть виконувати функції як приймання інформації ззовні (що впливає на психологічний стан), так ї її виведення (зовнішнього прояву психологічного стану), - це інтелектуальна складова (думки та образи), фізичний стан, та емоційна складова (емоції, почуття).
Особливість такого механізму полягає у його самостійності та роботі у фоновому режимі, при цьому кожен елемент впливає один на одного. Таким чином, безліч реакцій на ті чи інші чинники зовнішнього світу ми взагалі не усвідомлюємо. В цьому криється і складність роботи зі стресовими станами, адже судді не завжди усвідомлюють – що саме призводить до стресу. Тож як можна уникнути чи протидіяти, якщо ти не знаєш причин, що приводять до поганого самопочуття?
Зовнішні чинники по різному будуть впливати на різних людей – у когось подібна ситуація викличе стрес, у інших – ні. А отже, стрес – це завжди внутрішня реакція особи, яка відображається на вказаних трьох складових. Тому необхідно проводити аналіз та усвідомлення стану кожного з цих «вузлів»: які наявні зараз думки чи образи, яке фізичне самопочуття, які емоції наразі присутні.
Відповівши на питання «чому я відчуваю стрес, що саме мене непокоїть», виникає питання «що робити?». Проте, на думку Ігоря Геллера, це питання не є досить ефективним, краще відповісти на питання «для чого?», тоді і розуміння того, що необхідно робити, з’явиться автоматично.
В цілому ж захід відбувся на високому організаційному рівні, а дискусії між його учасниками після офіційного завершення семінару тривали ще довго. Отримані знання та навички дозволять учасникам застосовувати їх у повсякденній практиці.
