Документ було підготовлено міжнародним експертом Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Редою Молієне за результатами місії до України у вересні 2017 року.

Місія відбулася 6-8 вересня 2017 р. в Києві та Одесі за участі короткострокового міжнародного експерта Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Реди Молієне та була присвячена аналізу ситуації навколо конкурсного відбору до Верховного Суду (далі – ВС), а також взаємодії між установами та органами, які беруть участь у цьому процесі.

Основну увагу в Звіті приділено процедурі добору суддів до Верховного Суду та співпраці між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Громадською радою доброчесності.

Так, Реда Молієне зазначає, що участь людей, які не є представниками судової влади, (а представляють громадянське суспільство), у процедурі відбору як форма громадського контролю за процедурою, вважається одним із найважливіших інструментів забезпечення підзвітності суддів та підвищення довіри громадськості до судової влади. Такий контроль має здійснюватися у відповідності до чітких правил і процедур, з дотриманням основних прав і принципів.

ВККСУ та ГРД демонструють готовність до обговорення та вдосконалення процесу, а також зацікавленість у створенні практики найкращого застосування нормативно-правової бази з оцінювання/відбору суддів, а також більш ефективній співпраці. Наприкінці процедури формування ВС стало зрозуміло, що обидва органи є більш відкритими до обговорення, ніж раніше, та демонструють більш рішучі наміри вдосконалити процес.

ГРД цілком можна вважати адміністративним органом, зважаючи на юридичні наслідки його діяльності/рішень, обов’язковий характер правового регулювання мандату та складу ПКІ, визначені в Законі, інтерес громадськості до їхньої діяльності

ГРД може реалізовувати свій мандат у такий спосіб, щоб мати повноваження здійснювати громадський контроль через консультативну роль при ВККСУ.

Якщо мандат ГРД і надалі реалізовувати свій мандат так, як робить це зараз, слід передбачити можливість здійснення членами ГРД своєї діяльності на платній основі. Надання послуг pro bono є більш поширеним у дорадчих органах.

Також слід звернути увагу на визначення вимог щодо підзвітності та відповідальності за неправомірні дії. Це дуже важливо, оскільки діяльність ГРД зачіпає питання дотримання прав людини (захист персональних даних, право на справедливі процедури, захист ділової репутації тощо.

Можна було б розглянути можливість вдосконалення нормативного регулювання/практики збору, аналізу та оцінювання матеріалів, зважаючи на такі важливі аспекти, як, наприклад, оцінювання негативної інформації, що не є підтвердженою (погляди, думки, уявлення тощо). Така інформація не може розглядатися та оцінюватися окремо, а лише в контексті іншої достовірної інформації.

Управління конфліктами інтересів повинно здійснюватися з огляду на більш гнучке сучасне розуміння процесуальних принципів. У деяких випадках розголошення ситуації, яка може розглядатися як можливий конфлікт інтересів, також вважається належною процесуальною поведінкою у разі дотримання двох важливих умов: 1) про інтерес має бути заявлено в такий спосіб (роз’яснено важливі обставини та можливі підстави для відводу), щоб інші члени уповноваженого органу та/або сторони могли зрозуміти та оцінити необхідність відводу; 2) сторона (у цій конкретній ситуації - суддя/кандидат на посаду судді, по відношенню до якого виконується процедура оцінювання) має фактичне право висловити свою думку щодо цієї заяви та/або вимагати відводу члена.

Певні сумніви також викликає прозорість процедури. Слід обговорити можливість запровадження загальної практики, коли на всі органи, що беруть участь у процедурі оцінювання, покладається зобов’язання, за відсутності належних доказів і озвученої позиції відповідного судді, утримуватися від публікації принаймні тієї інформації, яка може розглядатися як втручання в суддівську діяльність (особливо в справах, які ще перебувають на розгляді та остаточні рішення в яких ще не набули чинності).

Процесуальне право бути почутим як один з основних принципів справедливого процесу можна забезпечити шляхом надання судді/кандидату на посаду судді доступу до матеріалів і можливості дати пояснення, коментарі тощо до проведення засідання ГРД.

      З повним текстом Звіту можна ознайомитися за посиланням.