Положеннями Рекомендації 1949 року про захист заробітної плати №85, закладено основні правила здійснення відрахувань із заробітної плати працівника.

      Так, у підпункті 3 пункту 2 Рекомендації закріплене правило про те, що до прийняття рішення про здійснення відрахування із заробітної плати заінтересованому працівникові має бути надано відповідну можливість показати причину, з якої це відрахування не повинно здійснюватися. Зазначене твердження є гарантією дотримання роботодавцем принципу презумпції невинуватості.

Разом з тим, ні у загальних положеннях щодо матеріальної відповідальності працівника, ні у спеціальних нормах КЗпП України, якими регламентовано особливості здійснення стягнень із заробітної плати працівника, вищенаведені гарантії не закріплено.

У статтях 130 та 136 КЗпП України зазначено про те, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. При цьому про необхідність отримати на це згоду працівника у зазначеній статті 136 КЗпП України не йдеться. Більше того, процедура накладення стягнення навіть не передбачає обов’язку роботодавця отримати пояснення від працівника щодо причин та умов заподіяння зазначеної шкоди, а отже роботодавець має право накладати стягнення та відраховувати його із заробітної плати працівника без з’ясування дійсних причин та доведення вини працівника. Таким чином, норми статей 130 та 136 КЗпП України створюють формальні можливості для роботодавця грубо порушувати принцип презумпції невинуватості працівника та вирішувати питання про здійснення відрахувань із заробітної плати працівника одноосібно та без отримання будь-яких пояснень з боку працівника.

Разом з тим, варто акцентувати увагу, що працівник є менш захищеною стороною у трудових правовідносинах у порівнянні і роботодавцем. Тому варто приділити більше уваги захисту його прав та законних інтересів та внести відповідні зміни до чинного законодавства України з тим, щоб привести його у відповідність до міжнародних стандартів.

Тому до Верховної Ради України внесено Проект Закону №6662 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо порядку відшкодування шкоди, заподіяної працівником)».

Проектом пропонується закріпити обов’язок роботодавця отримувати письмове пояснення від працівника щодо причин та умов нанесення йому шкоди перед здійсненням відрахування із заробітної плати працівника.

Також проектом пропонується передбачити правило про те, що у випадку порушення роботодавцем порядку здійснення відрахування із заробітної плати працівника з метою покриття шкоди, заподіяної працівником. а саме: порушення правила про максимальний розмір стягнення; порушення строків накладення стягнення; неотримання письмових пояснень від працівника, – буде мати наслідком те, що у судовому порядку працівник матиме право повернути стягнені суми як такі, що стягнені незаконно. Подібне правило слугуватиме гарантією дотримання роботодавцем прав працівника та убезпечить його від порушення принципу презумпції невинуватості.

Крім того, враховуючи те, що більшість громадян перебувають у скрутному матеріальному становищі, а тому стягнення із заробітної плати шкоди у розмірі середньомісячного заробітку може стати непосильним тягарем для винного працівника, проектом пропонується дозволити відшкодовувати шкоду із розстроченням платежу, що сприятиме захисту інтересів працівника, проте в той же час не порушуватиме прав роботодавця.

Профільний Комітет розглянув та підтримав вказаний законопроект.