Згідно зі змінами до процесуального законодавства, у кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюватимуть виключно державні спеціалізовані установи.
Про це повідомляє видання «Українське право».
До таких за Законом “Про судову експертизу” належать: науково-дослідні установи судових експертиз Мінюсту (НДУСЕ); науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ; експертні служби МВС (НДЕКЦ), Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.
В інших випадках судові експертизи також здійснюють судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.
Тобто, до кола судових експертів належатимуть “фахівці (експерти) з відповідних галузей знань”, перебування яких у Реєстрі атестованих судових експертів не є обов’язковою передумови їхнього залучення у якості судового експерта. Це підтверджується новою редакцією ст. 9 Закону “Про судову експертизу”, за якою судову експертизу може бути проведено експертами, яких внесено до Реєстру або ж іншими фахівцями з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (щодо окремих видів судових експертиз законом мають бути прямо встановлені виключення).
Різниця у статусі таких фахівців та судових експертів полягає лише у тому, що фахівець не несе відповідальності за відмову від проведення експертизи, а також у не поширенні на фахівців тих положень Закону “Про судову експертизу”, які стосуються державних експертних установ та їхніх працівників.
У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за зміненою редакцією ст. 242 КПК України експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною установою лише за дорученням слідчого судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів.
Раніше судову експертизу могло бути проведено безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження. Але ж відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, повинні будуть звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи. Ці положення закріплені у статтях 243-244 та інших КПК України. Вказані нововведення набувають чинності через три місяці після набрання чинності законом № 2147-VIII (тобто 15 березня 2018 року).
Судові експерти обов’язково реєструватимуть офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Вказане положення почне діяти через 30 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування системи. Це повинно бути здійснено не раніше кінця 2018 року.
З 01.01.2018 встановлено єдину вартість однієї експертогодини для проведення судових експертиз. Замість їхнього розподілу за складністю (відповідно вартістю) відтепер вартість однієї експертогодини складатиме 143 гривні та буде розраховуватися залежно від фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.
Окрім судового рішення, підставою для проведення експертизи стане рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб). В останньому випадку саме ці особи забезпечують огляд об’єкта.
Клопотання про надання додаткових матеріалів судові експерти надаватимуть лише тоді, коли експертизу призначено судом або органом досудового розслідування. В інших випадках судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Із набранням чинності вказаних змін судову експертизу можна буде призначати й за договором (замовленням) фізичних та юридичних осіб. Раніше у такому випадку робились експертні дослідження, де експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Питання проведення експертних досліджень переважно регламентувались на підзаконному рівні в Інструкції Мін'юсту № 53/5. Проведення судової експертизи закінчуватиметься наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.