15.02.2018 року Михайлівський районний суд Запорізької області ухвалив виправдувальний вирок відносно обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.317 КК України.
Фабула судового акту.
У даній справі суд виправдовуючи обвинувачену у вчиненні злочинів, пов’язаних із обігом наркотиків, а саме передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.317 КК України, повною мірою врахував позицію сторони захисту та в обґрунтування своєї позиції поклав аж 4 підстави для визнання доказів недопустимими, хоча кожен із таких доводів міг би бути самостійною підставою для виправдання обвинуваченої.
Згідно матеріалів кримінального провадження, обвинувачена вчинила 3 епізоди збуту метамфітаміну та протягом тривалого часу надавала своє помешкання для вживання наркотичних засобів.
Постановляючи виправдувальний вирок суд послався на те, що у порушення норм ст. 214 КПК України орган досудового розслідування маючи інформацію про вчинення інших епізодів злочинної діяльності відповідні дані до ЄРДР не вніс та почав проводити слідчі дії щодо розслідування останніх без належних на те підстав, а тому усі докази, які було зібрано за цими епізодами є недопустимими.
При проведенні негласних слідчих дій мала місце провокація, оскільки достатніх даних для проведення трьох оперативних закупок у органів досудового розслідування не було, обвинувачення ґрунтується лише на показаннях залегендованого закупного, тому здобуті в ході таких слідчих дій докази судом також визнано недопустимими. Водночас особа, яка здійснювала закупку показала, що знайома із працівниками поліції, які безпосередньо проводили НСРД, а тому у суду виникли сумніви щодо незацікавленості вказаної особи.
При цьому підставою для проведення оперативної закупівлі стала заява до органів поліції особи, яка взагалі до Національної поліції не зверталась.
Також слід зауважити, що порушення норм ст. 290 КПК України в частині невідкриття стороні захисту матеріалів НСРД та документів, які стали підставою для їх проведення є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як докази.
Джерело: Протокол