Cьогодні, 2 березня 2017 року, на базі Київського районного суду м. Одеси пройшов вже п’ятий тренінг «Запровадження інформаційних технологій в судочинстві та заповнення інформаційних прогалин у співпраці судової системи та суспільства» для суддів та працівників апаратів судів».

 

 

 

 

 

Організатором заходу виступила ГО «Асоціація слідчих суддів України» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Цього разу до Одеси завітали представники Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Рівненської областей.

 

 

 

 

 

 

Відкрив захід голова Київського районного суду міста Одеси Сергій Чванкін, який представив гостям суддів та співробітників апарату Київського районного суду міста Одеси.

 

 

Сергій Чванкін розповів про стан запровадження проекту «Електронний суд» в Київському районному суді міста Одеси, вказавши, що з вересня 2015 року в електронному вигляді до суду надійшло 4505 позовних заяв, 778 заяв про видачу наказу та 412 заяв по окремому провадженню.

 

 

 

При цьому обов’язкової електронної форми мають набути не лише зазначені процесуальні документи. «Потрібно розширювати поняття «електронний суд» за рахунок співпраці з іншими державними установами. Якщо ми, всі суди, зможемо перейти на електронний суд, але будемо співпрацювати тільки зі сторонами, то я не думаю, що зможемо досягнути тієї мети, яку бажаємо» - підкреслив Сергій Чванкін.

 

 

  

Так, з 2015 року Київським районним судом в електронному вигляді до адресного бюро було направлено майже 12 тис. запитів про місце реєстрації відповідача. В електронному варіанті, за словами голови суду, для отримання відповіді від адресного бюро потрібна в середньому одна доба замість кількох тижнів. Також більше, ніж 52 виконавчих документи в електронному вигляді було надіслано до виконавчої служби.

 

 

 

 

При цьому Київський районний суд міста Одеси співпрацює з Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз: 30 цивільних справ були направлені в електронному вигляді, що на кілька місяців прискорює судовий процес по кожній справі.

 

 

 

Від прокуратури в Одеській області у рамках досудового розслідування до суду в електронному вигляді були направлені 452 обвинувальні акти та 778 клопотань в рамках досудового розслідування.

 

 

 

Після цього співробітниками структурних підрозділів суду, а також адвокатом Максимом Шевченком було продемонстровано практичні аспекти роботи в системі «Електронний суд». Варто зазначити, що Електронний суд надає можливість ознайомитися з матеріалами справи без необхідності відвідування суду, а також подати процесуальні документи і докази в електронному вигляді.

 

 

За словами представника прокуратури Одеської області Олександра Андроніка прокуратура вже декілька років не просто підтримує електронний документообіг, а й займається розвитком цього напрямку.«Протягом минулого року ми дуже потужно займалися створенням власної системи електронного документообігу та електронного наглядового провадження у кримінальному провадженні. Так, наша система «Е-Прокуратура» включає в себе низку підсистем: електронний документообіг, інформаційну аналітику, довідникову систему та систему електронного наглядового провадження», - розповів Олександр Андронік.

 

 

 

При цьому всі документи, які надходять до кожного відділу прокуратури Одеської області, одразу ж оцифровуються та потрапляють у систему. Як наслідок, термін проходження всіх документів зменшився від декількох днів до декількох годин. Нова система забезпечує також контроль за своєчасністю розгляду звернень громадян та вчиненням процесуальних дій. «До всіх термінів застосовується контроль, починаючи з моменту реєстрації. Всі строки автоматично формуються і програму неможливо обійти. Крім того, програма має забезпечити захист від помилок правозастосування зі сторони прокурора», - розповів Олександр Андронік, вказавши, що є прості алгоритми процесуальних дій, які записані в Кримінальному процесуальному кодексі. Якщо їх перекласти на комп’ютерну програму, то вона просто не буде дозволяти вчиняти процесуально нелогічні дії.

 

 

 

На заході також виступила Інна Верба, прес-секретар прокуратури Одеської області, розкривши тематику взаємодії органів судової влади з представниками засобів масової інформації та суспільством. Були дані поради, що слід і чого не варто робити при спілкуванні із засобами масової інформації. Також важливим моментом було порушення питання наповнення офіційних веб-сторінок органу у соціальних мережах (Facebook). «Нікому не потрібні великі тексти з натиском термінології. У людини є буквально три секунди, щоб вона прочитала, і якщо її не зацікавить заголовок, то вона просто прогорне далі», - розповіла вона.

 

 

 

 

Блок інформаційних прогалин у співпраці судової системи та суспільства освітили Рябець Олександр – голова «Спілки юристів Одеської області» та Яіцький Дмитро – член Спілки журналістів України, головний редактор інформаційного порталу «Інфопорт».

 

 

 

Олександр Рябець зазначив: «На сьогоднішній день, як ніколи, важливий діалог між судовою системою, суспільством та ЗМІ. Адже поширені в суспільстві стереотипи – це наслідок багаторічного мовчання. Проте, одними з перших, хто почав говорити – є Київський районний суд міста Одеси. Саме вони зробили цей важливий крок – запровадили «Електронний суд» та почали співпрацювати із засобами масової інформації».

 

 

 

У свою чергу Дмитро Яіцький, головний редактор інформаційного порталу «Інфопорт» наголосив на тому, що зараз кожен чиновник стає все більш публічною особою. «Прошу не відкладати в довгий ящик роботу зі своєю репутацією. Вона у вас одна. Якщо ви зараз не почнете вносити позитивні нотки у діяльність своїх судів, то через три, шість, вісім, дванадцять місяців від вас може нічого не залишитися», - зазначив він.

 

 

 

 

 

Також пан Яіцький порушив питання ідентифікації особи при взаємодії з органами судової влади. «Вважаю, що справді остаточна персональна відповідальність буде лише тоді, коли при народженні людині буде присвоюватися лише один, особистий e-mail. Після цього, якщо ми надсилаємо особі листа, нас вже не цікавить, прочитав він його чи ні – особа була повідомлена про якусь дію, у т.ч. судову»

 

 

 

Професор, завідувач кафедри цивільного процесу Національного університету «Одеська юридична академія» Неллі Голубєва розпочала з теоретичних аспектів, позитивних та негативних сторін системи електронного суду, плавно перейшовши до аналізу варіантів цього інституту в інших державах. Зокрема, була приділена увага електронним судам Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Китаю, Південної Кореї, Італії, Польщі, Норвегії та Сінгапуру.

 

 

В ідеалі, електронний суд – це повністю безпаперові відносини суду та учасників, але цього досягло не так багато країн. І наскільки нам вдасться отак одразу запровадити цю систему, питання хороше»,- зазначила професор Голубєва, вказавши на найважливіші аспекти при побудові системи електронного суду:

• розробка електронної системи судочинства повинна здійснюватися за участі звичайних користувачів;
• доступ до системи не має бути дорогим;
• паралельна співпраця із законодавцем при розробці системи;
• високий рівень безпеки системи є одним з головних елементів при її побудові;
• прискорення запровадження системи електронного суду може бути стимульоване виключно електронним розглядом окремих категорій справ;
• поступовість запровадження системи (вже не стосується України).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час судового засідання під головуванням судді Володимира Петренка учасники заходу мали змогу на власні очі побачити практичне застосування системи «Електронний суд», та переконатись, що дана система насправді діє.

 

 

 

 

На завершення заходу Сергій Чванкін вручив гостям заходу сертифікати та подякував за плідну та інтенсивну співпрацю.