ВС переглядав ухвалу ВССУ у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 КК України.

Особу визнано винуватою і засуджено за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем та рухаючись заднім ходом не переконався у безпечності свого маневру та під час руху заднім ходом допустив наїзд задньою правою частиною автомобіля на пішохода. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер у лікарні.

Крім того, особа, усвідомлюючи, що в результаті наїзду на потерпілого останній знаходився в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, залишив його в небезпеці без будь-якої допомоги на місці дорожньо-транспортної пригоди біля паркану житлових будинків.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій визнали як обставину, що обтяжує покарання «настання тяжких наслідків», з чим не погодився захисник, який звернувся із заявою про перегляд судових рішень.

На думку заявника, касаційний суд неправильно тлумачить кримінальний закон, погоджуючись із твердженням суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні про те, що «настання тяжких наслідків» у даному випадку буде, як обставина, що обтяжує покарання, оскільки при встановленні об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК, було враховано, її як ознаку злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Крім того, захисник зазначав, що ні в обвинувальному акті, ні у вироку суду першої інстанції як обставина, що обтяжує покарання - «настання тяжких наслідків» не були враховані.

ВС задовольнив заяву захисника частково, вирок апеляційного суду та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ змінив та виключив з судових рішень посилання на обставину, що обтяжує покарання настання тяжких наслідків.

ВС нагадав, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують визнаються тяжкі наслідки, вчинені злочином.

Суд роз’яснив, що під тяжкими наслідками, завданими злочином в наведеній статті розуміються ті суспільно небезпечні зміни в об'єкті кримінально-правової охорони, які викликані вчиненням злочину, але виходять за межі його складу. 

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження тяжкими наслідками можуть, зокрема, визнаватися смерть однієї чи декількох осіб, значна шкода здоров'ю людей, майнова шкода у великому чи особливо великому розмірах тощо.

ВС зазначив, що частиною 4 статті 67 КК України встановлено, що якщо обставина, яка обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то суд не може ще раз врахувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Оскільки, кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, є смерть потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що є тяжкими наслідками, врахування як обставини, що обтяжує покарання, тяжких наслідків - є неприпустимим (постанова від 20.06.2018 у справі № 566/606/15-к).