Позивач просив суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу).
У позовній заяві особа вказувала на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей. З 2013 року з ним проживає дочка, яка повністю знаходиться на його утриманні, а відповідач на утримання дитини допомоги не надає.
Суд першої інстанції стягнув з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів. Суд стягнув з відповідача щомісячно аліменти на утримання дочки у розмірі 500 грн з урахуванням індексів інфляції. Суд апеляційної інстанції врахував те, що дочка повністю знаходиться на утриманні позивача, відповідач має нерегулярний заробіток, врахував стан здоров'я дитини та відповідача, знаходження на утриманні відповідача сина, матеріальний стан відповідача.
ВС не погодився з рішенням апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції визнав законним та обґрунтованим.
Суд зазначив, що відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно зі статтею 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
ВС звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 184 СК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Але сторони не звертались до суду з заявою про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Також ВС звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, а тому у апеляційного суду не було підстав для застосування положень частини першої статті 184 СК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій (постанова від 04.07.2018 у справі № 490/4522/16-ц).
Звертаємо увагу, що відповідно до поточної редакції ст. 184 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі виключно за заявою одержувача.
Джерело: Українське право