Для застосування ст.3 (заборона катування) Конвенції необхідно констатувати прояв мінімального рівня жорстокості. Цей мінімум оцінюється, виходячи з обставин конкретної справи.
Про це йдеться у рішенні Європейського суду з прав людини «Ованесян проти Вірменії» (заява № 18419/13).
У міністерстві екології Вірменії через складений документ стався робочий конфлікт між начальниками та підлеглою. Постраждала Аїда Ованесян звернулася до поліції та звинуватила керівників у застосуванні фізичного (хватали за руки) та психічного (вигукували образи) насилля щодо неї.
Призначене слідчим медичне обстеження підтвердило, що у Ованесян були синці на руках, водночас, допитані колеги заперечували її версію інциденту. Тому слідчий відмовився відкривати кримінальне провадження.
Це рішення безрезультатно оскаржувалося і до прокуратури, і до суду. Втім, через відсутність доказів розслідування так і не було проведене.
Посилаючись на статтю 3 (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження) Європейської Конвенції з прав людини пані Ованесян звернулася до Європейського суду з прав людини, стверджуючи про порушення статті 3 Конвенції в частині жорстокого поводження та відсутності ефективного розслідування.
Суд у Страсбурзі, пославшись на низку попередніх прецедентів, нагадав, що для підпадання під дію ст.3 Конвенції достатньо констатації прояву мінімального рівня жорстокості. Цей мінімум оцінюється, виходячи з обставин конкретної справи, таких як характер і контекст лікування, його тривалість, фізичні та психічні наслідки, а в деяких випадках – стать, вік та стан здоров’я потерпілого.
З урахуванням наявних даних ЄСПЛ не побачив жорстокого поводження, але констатував порушення статті 3 Конвенції в контексті розслідування справи, оскільки державні органи не дали належної оцінки заяві.
Джерело: ECHR.Ukrainian Aspect