Головний зміст

european court human rights oeЄвропейський суд з прав людини став на бік Валентини Саган у справі «Саган проти України». Про це повідомила прес-служба суду.

 

 

 

 

 

 

Саган є громадянкою України, а зараз проживає в місті Ллухент (Іспанія).

Справа стосується виселення Саган та її чоловіка з квартири, наданої їм середньою школою, де вони працювали, проникнення у житло, коли там не було мешканців, та знищення деякого майна подружжя.

У 1979 році школа виділила родині однокімнатну квартиру. У 1992 році місцева влада надала їм трикімнатну квартиру на невизначений термін. У результаті їхні двоє дітей переселилися у нову квартиру, а батьки залишилися в однокімнатній квартирі.

У 2002 та 2005 роках Сагани звільнилися зі школи, але продовжували жити в першій квартирі. Згодом вони виїхали за кордон, залишивши нагляд за квартирою на сусіда.

У 2006 році шкільний профспілковий комітет вирішив передати цю квартиру одному зі своїх співробітників і провів інвентаризацію речей, що належали родині Саган. За час відсутності членів сім’ї, декілька людей, включаючи директора школи, увійшли в квартиру, зламавши замки і винесли зі житла низку речей. Після цього туди переїхав новий мешканець.

У 2007 році подружжя повернулося до України і звернулося з позовом щодо знищення новим квартирантом їхніх речей, що залишилися в оселі. Міліція провела розслідування, але справа була закрита через відсутність складу злочину.

Тим часом Саган та її чоловік висунули цивільний позов проти школи, нового мешканця та його дружини, але їхні заяви відхилили. Суди вирішили, що предмети, залишені у квартирі, мали малу цінність. Окрім того, сім’я втратила право користуватися першою квартирою в 1992 році – після отримання права на використання іншої квартири.

Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Європейської конвенції з прав людини, Саган у своїй заяві поскаржилася ЄСПЛ на проникнення у квартиру, коли її там не було.

Суд встановив порушення цієї статті і присудив компенсацію у розмірі 4500 євро (моральна шкода) та 870 євро (покриття витрат).

Джерело: Українське право