У справі № 905/2191/15 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - ФДМУ) (орендодавцем) подано позов до ТОВ (орендаря) про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди), завданих державі на користь державного бюджету.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем рішення Господарського суду Донецької області від 13.06.2013, залишеного в силі постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014, та несплатою орендної плати за договором оренди у новому розмірі регіональним відділенням ФДМУ понесено збитки у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди) за період з 18.06.2013 по 30.06.2015 у зазначеній сумі.
Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
Залишаючи без змін оскаржувані судові рішення колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що згідно з частинами першою і другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статті 1166 названого Кодексу для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування збитків.
Оскільки попередніми судовими інстанціями у розгляді справи за результатами оцінки наявних у її матеріалах доказів, поданих учасниками справи, з'ясовано недоведеність позивачем наявності зазначених трьох елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, вказане унеможливлює застосування до останнього цивільної відповідальності у вигляді стягнення збитків (відшкодування шкоди).